
Щороку 10 березня українці відзначають День Державного Гімну. Офіційно музичну редакцію гімну затвердили 15 січня 1992 року, а текст - 6 березня 2003 року.
Про це пише molbuk.ua.
У 1862 році Чубинський, натхненний патріотичними піснями сербських студентів, написав вірш “Ще не вмерла Україна”. Цей твір швидко набув популярності серед українців та привернув увагу композитора і священника Михайла Вербицького, котрий переклав слова на музику. Прем’єрне виконання відбулося 10 березня 1865 року в Перемишлі під час заходів, присвячених роковинам смерті Тараса Шевченка. Про це йдеться у публікації видання "Букви".

Перша публікація вірша у львівському журналі “Мета”/galinfo.com.ua
Після проголошення незалежності України у 1991 році пісню офіційно визнали державним гімном. 15 січня 1992 року Верховна Рада затвердила музику Вербицького як офіційну мелодію гімну, а 6 березня 2003 року ухвалила Закон “Про Державний гімн України”, затвердивши перший куплет і приспів твору Чубинського як офіційний текст.
Законом передбачили: Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського у такій редакції:
“Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду”.
Зауважимо, у законодавстві Державний Гімн отримав редакцію “Ще не вмерли України” – замість варіанту “не вмерла Україна”.
Уперше після тривалої заборони "Ще не вмерла Україна" публічно прозвучала на фестивалі "Червона рута" 1989 року, у виконанні Едуарда Драча, Василя Жданкіна і Віктора Морозова у Чернівцях.

Учасники першого фестивалю "Червона рута" (зліва направо): "Брати Гадюкіни", Віктор Морозов, Василь Жданкін, Марта Лозинська. Чернівці, 1989 рік
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram