Щоби потрапити на третій поверх до лікаря в міській поліклініці №1, треба пройти майже 50 сходинок. Багато хто бачив, як важко це доводилося робити літнім. А про людей на колісних кріслах годі й говорити… Проте торік у поліклініці запрацював ліфт. Роботи тривали понад два роки. Витратили на це майже два мільйони гривень. Тож тепер немає жодних проблем, щоб піднятися на другий чи третій поверхи. Ліфт зробили з внутрішнього боку будівлі, облаштували пандус.
Облаштувати ліфт планують і в Чернівецькій міській раді. Директор департаменту благоустрою та інфраструктури Чернівецької міської ради Ігор НІКОЛЕНКО розповів, що документи вже подали до Міністерства культури України, адже ратуша є пам’яткою архітектури національного значення.
"Ліфт буде панорамним. На ці роботи закладено мільйон гривень", – пояснив Ігор Ніколенко.
Та чимало чернівчан вважають, що облаштування ліфтів в адмінбудівлях – це гроші на вітер. Мовляв, чиновники можуть ходити сходами. У фейсбуці "МБ" під новиною про встановлення ліфта в міській раді з’явилося чимало коментарів на кшталт: "Нема куди гроші діти, чи знов кишені треба набити? Скільки років ратуша стоїть, і потреби в ліфті не було", "Там що всі з хворими ногами чиновники ??? Зараз комусь закортіло гроші викидати на вітер". Люди чомусь не замислюються, що ліфт – це елементарна потреба для осіб із інвалідністю. Для тих, кому доводиться ходити на протезах чи їздити в колісному кріслі. І через війну таких людей стає більше.
Але є й ті, які розуміють, що ліфт у таких приміщеннях має бути. І це про людяність і доступність. Бо безперешкодний доступ до всіх поверхів міської ради мав би бути вже давно.
"Громадяни з інвалідністю мають повне право бути на сесіях міської ради, брати участь в роботі комісій чи засіданні міськвиконкому. Ті, хто обурюється, напевне, ніколи не бачили сумної картини, коли відвідувача на колісному кріслі кілька дужих чоловіків переносять на другий поверх мерії", – написала пані Оксана.
"Ліфт – не для працівників мерії. Він для відвідувачів на милицях, колісних кріслах, яких стає більше. Вони мають право цивілізованого доступу в кожен кабінет мерії. Сходи не мають бути для них перешкодою", – вважає пані Аліна.
"У нас війна, багато хлопців і дівчат повертаються з протезами або на колісних кріслах. Крім того, є багато людей з інвалідністю або з народження, або внаслідок травм! Те, що їх не видно на вулицях, не значить, що їх немає! У нас же місто недоступне, лише кілька років тому почали потроху робити пониження чи інші елементи доступності!" – зазначила пані Христина.
Уже встановили каркас для ліфту й на внутрішньому боці будівлі Чернівецької ОВА. Начальник ОВА Руслан Запаранюк пояснив, що Міністерство культури вже надало дозвіл на проєктно-кошторисні роботи. Треба ще отримати дозвіл на самі роботи з облаштування ліфта.
Випереджаючи обурення "про даремні витрати коштів", представниця урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в ОВА Валентина ДОБРИНІНА пояснила, що понад 15 років люди з інвалідністю домагаються забезпечення доступності до головної владної будівлі області.
"На кожному засіданні комітету забезпечення доступності це питання завжди було актуальним. Кожна людина має право на життя нарівні з іншими!!! Має право на життя без бар’єрів! Ліфт до ОВА забезпечить доступність до чотирьох поверхів будівлі, до кабінету голови ОВА, голови облради, департаментів тощо. Через війну людей з інвалідністю стає дедалі більше. Вони не мають зазнавати дискримінації й приниження гідності. Ви знаєте, як це – чекати, щоб до тебе вийшли? Або щоб тебе, дорослу людину, несли на руках? Це принижує людську гідність. Ми живемо в сучасній країні, де усі люди мають почувати себе на рівні з іншими, безпечно та доступно", – зазначила Валентина Добриніна.
Колишній військовий Вадим ГІЛЬЧУК отримав важке поранення ніг. Зараз він ходить на двох протезах. З жахом згадує, як йому довелося підніматися на протезах на четвертий поверх ОДА.
"Всюди мають бути пандуси, а у головних адмінбудівлях – ліфти. На жаль, більшість місць у нас геть не доступні для людей з інвалідністю. Наприклад, був у департаменті соціального захисту Чернівецької міської ради, а там далі першого поверху нікуди не потрапиш. Спортивні зали, ресторани – це теж місця, де часто забувають про безбар’єрніть. Так, мені допомагали зайти в такі місця, але я не хочу, щоб мені допомагали. Треба мотивувати власників приміщень встановлювати пандуси, вони повинні розуміти, що роблять це не для годиться, а для людей", – сказав Вадим Гільчук.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
