Про незалежність України кореспонднт molbuk.ua запитав у тих, хто її безпосередньо захищав і захищає на Сході. Тож про нашу незалежність говорять солдати. Звернулися до буковинців, які завдяки своїй силі духу стали героями.
"Щоби змінилася країна, потрібно нам змінюватися"
Олександру Зозуляку повістка з військкомату прийшла у серпні 2014 року. Чоловік пішов захищати Україну. Служив у гірсько-піхотному батальйоні. Його призначили командиром взводу управління вогнем мінометної батареї.
У січні 2015 року у бою під Дебальцевим Олександр потрапив під танк ворога. Отримав тяжкі травми, відбиваючи танкову атаку бойовиків, дивом залишився живий. Через поранення йому ампутували руку. За цей бій Олександра Зозуляка нагородили орденом "За мужність". Каже, якби знову призвали до війська, пішов би, незважаючи на поранення.
“Незалежність – це політична, економічна, військова незалежність держави. Це незалежність думки, мови, традицій. На жаль, поки що Україна не має всіх ознак незалежності. Хоча я впевнений, щоби змінилася країна, потрібно самим змінюватися. Я бачив, якою ціною зберігається незалежність, і ніколи її не віддам.
Нам до повної незалежності далеко. Та дуже хочеться, щоби найближчим часом у державі все змінилося. Щоби ми перемогли у війні, запрацював нарешті фінансово-економічний механізм держави, і всі рівнялися на Україну”, – вважає Олександр Зозуляк.
Українці лише стають незалежними
У травні нинішнього року прес-центр операції Об’єднаних сил повідомив, що військовий фельдшер з Буковини Чезар Нікіфореску зірвав атаку терористів на українські позиції неподалік Станиці Луганської. Хоча сам Чезар Нікіфореску вважав, що він не зробив жодного геройського вчинку. Бо на передовій, де він служив майже два з половиною роки, – це звична ситуація. Зараз Чезар Нікіфореску перебуває вдома у Сторожинці. Але не виключає можливості, що за кілька місяців знову повернеться до "хлопців на передову".
“Після перебування у зоні АТО у мене загострилося сприйняття незалежності. Але мені дивно, що тут є майже 50 відсотків людей, які не розуміють, що ми робимо на Сході. А ми там стоїмо для того, щоби все те "болото" сюди не прийшло.
Я точно переконаний, що від нашої землі на Донбасі відмовлятися не можна. Незалежність – це дуже важливо. Важливо, коли маєш вільну країну.
Українці лише стають незалежними. Ще 40 відсотків нашого населення живе Союзом, 20 – вже справжні українці, а всі інші визначаються. Ментально ми ще не є повністю незалежними. Можливо, будемо незалежними тоді, коли виграємо війну. Але ми повинні любити країну і ставати повноцінною нацією”, – каже Чезар Нікіфореску.
