Фото: Чернівецька міськрада
Сьогодні, 27 червня, почесний громадянин Чернівців Олег Любківський відзначає 75-річчя.
Олег Любківський – знаний художник-абстракціоніст, який трансформує в абстрактну форму давні символи, узагальнені ландшафти, свій тактильний досвід сприйняття явищ природи.
Більше про Олега Любківського читайте у публікації "МБ:
– Напевно, у такому віці треба ставити собі запитання: "Що я зробив корисного, за що мене поважатимуть?". Усі відповіді є в моїй книзі "Художні трактати про місто, що колись називалося Czernowitz", – каже ювіляр. – Я зробив усе, що було зверху написано. Основним у моїй творчості було і є місто. Ставлюся до нього, як до матеріального утворення, що має людську душу. Останнім часом провів персональні виставки у Львові, Чернівцях, Австрії, Швейцарії. Зараз їду до Чехії. Маю ще багато планів, які хочу втілити".
Спершу сім’я Любківських проживала поблизу вулиці Фастівської, звідки відкривалася прекрасна панорама міста. Потім вони переїхали в центр, Олег навчався в дев’ятій школі.
Саме тоді почалася його творча біографія у митрополичому саду з яблуками, куди він перелазив через мур з однокласниками, прогулюючи уроки. Ці події він потім опише у збірці "Оповідання простим олівцем": "… Високі вікна моєї школи, колишньої жіночої гімназії, дивились за зубчасті дахи та вежі геніального архітектурного творіння – резиденції буковинських митрополитів, що вабила уявними таємницями та садом з яблуками".
Будучи вільним від догматизму будь-якої інститутської школи, Олег Любківський створив індивідуальний стиль, що відповідав вибагливості цього образу. Потім були виставки з поетичними назвами "Романтичні візії маленького Відня", "Осінь минулого століття", "Золота груша"…
На його картинах – осколки старого міста. Засмічений образ кам’яної стели, встановленої колись на честь правління цісаря. Мармуровий цоколь від розтрощеного пам’ятника Шиллеру. Ще один розбитий пам’ятник з осиротілим написом "Вдячна Буковина"…
– Усі люди бачать світ по-різному. Я бачу його так, – каже митець. – Справжнє мистецтво – це не ремесло і не аматорство. Воно вимагає наполегливості, сили волі, здатності зберігати уяву. Я ходжу вулицями міста і бачу те, на що інші не звертають уваги. Треба відчувати кожну цеглину, кожен камінчик. Нас оточує досконала архітектурна форма. Не лише ми дивимося на будинки, а й вони дивляться на нас. І художник має цей погляд побачити у просторі та часі й відобразити його так, щоби цю картину змогли прочитати сучасники.
– Олег Любківський має оригінальний погляд на Чернівці, – вважає професор ЧНУ Петро РИХЛО, який перекладав текст книги "Художні трактати" німецькою мовою. – Його картини висвітлюють духовну ауру міста. Він дивиться на речі, ніби просвічуючи їх, вибирає окремі, найважливіші субстанції. Для нього дуже важливі деталі, які стають символічними і налаштовують на відповідне сприйняття. У його творах приховано значно більше, ніж ми бачимо.
"Місто було щедрим дарунком історичної долі"
* "Маленький Відень – це моє рідне місто Чернівці, що до 1918 року було головним містом герцогства Буковина у складі Австро-Угорської імперії. Цим романтичним ім’ям місто нарекли завдяки збігу історичних обставин, які уможливили його швидку розбудову за проєктами віденської архітектурної школи та відповідним впливом і смаками Дунайської монархії, що надовго окреслили Чернівці у своєму геополітичному та культурному просторі. З непримітного поселення виросло європейське місто Czernowitz з усіма невід’ємними атрибутами – ратушею, водогоном, трамваєм, вокзалом, парками, прекрасними пам’ятниками, університетом, театром та Gerrengasse, де різномовні городяни прекрасно уживалися між собою. Міська богема дала світові не одне видатне ім’я, а чернівецький культурологічний феномен до цього часу бентежить уяву істориків".
* "Місто було щедрим дарунком історичної долі – охайним, чистим, багатолюдним і багатодітним, з єдиною на всю колишню країну рад європейською пішохідною вулицею, безкінечною від під’їздів, вітрин, кондитерських лотків та довгих черг до кінотеатрів, що по вихідних збирали майже все шкільне та доросле населення".
З книги Олега Любківського "Художні трактати про місто, яке колись називалося Czernowitz".
З досьє "МБ"
Олег Любківський народився 27 червня 1950 року в Чернівцях. Фахову освіту здобув у Вижницькому училищі прикладного мистецтва. Працював у майстернях Художнього фонду, викладав у дитячій художній школі та народній студії образотворчого мистецтва обласного будинку вчителя.
Свої картини митець демонстрував на виставках в Канаді, Австрії, Бельгії, Німеччині, Франції, Швейцарії, Польщі, Румунії. Започаткував авторський артпроєкт "Виставка однієї картини". Видав книгу "Художні трактати про місто, яке колись називалося Czernowitz".
У 2019-му його визнали почесним громадянином міста Чернівці. У художньому музеї зберігається 26 творів художника.
Олега Любківського називають художником, який відчуває душу міста.
Автор - Надія Будна
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
