Майже щодня приходять з далеких верхів до контори підприємства люди, здебільшого похилого віку, з одним – просять допомоги. У кого дров нема, кому будинок треба перекрити, а дехто будуватися надумав, то деревина потрібна.– Вони звикли, що комбінат завжди допомагав і допомагає, хоча сили в нас уже не ті, а підрубані, – каже генеральний директор підприємства Петро Івонча. – І сталося це п’ять років тому, коли владі забаглося розділити нас на два об’єкти – комбінат і лісгосп. Тобто замість того, щоби переробляти й заготовляти як мінімум 70 тисяч кубометрів деревини, ми ледь осилюємо 15-20 тисяч кубометрів. І не тому, що нема на чому – виробнича база у нас одна з найпотужніших у західному регіоні країни, причина інша – лісосічного фонду виділяється мізер. Торік дійшло до того, що комбінат ледь не зупинився назавжди.
Сталося це через те, що виділення лісосік відбувалося не тим користувачам, які сплачують податки до бюджету й дбають про оновлення лісів і добробут гуцулів, а тим, хто звик наживатися на чужій біді.
Начальник обласного управління лісового господарства Володимир Дарчук, виступаючи на урочистих зборах з нагоди ювілею підприємства, пообіцяв, що видача лісозаготівельних квитків буде здійснюватися за принципом об’єктивності, й отримають їх спеціалізовані користувачі, а не комерційні структури.
На Путильському лісокомбінаті зараз виробляється 50 видів лісопродукції. Намагається лісокомбінат підтримувати в належному стані і гірські дороги, хоча формально це нібито й не його функція. Але йдеться про життєдіяльність хуторів. Не стоїть осторонь підприємство й щодо закладів освіти й культури району, ветеранських організацій.
