Зараз найактивніша фаза російсько-української війни, яка розпочалася ще у 2014 році. Так, Путін мав намір за три дні поставити Україну на коліна, йому це не вдалося.
У перші хвилини війни багато українців пішли до військкоматів як добровольці, частина почала витягати мисливську зброю, робити коктейлі Молотова й кидати їх у ворожі танки. Українці об’єдналися і тоді не ставили запитань, чому перед нападом Росії розмінували прикордонні території, чому відвели боєздатні частини з важливих ділянок…
На ці запитання відповіді дізнаємося у майбутньому. На початку навали російську армію зупинили саме наші добровольці. Коли росіяни побачили, що їм не вдалося таким способом відразу захопити Україну, вони змінили тактику. Тепер воюють і розраховують на наше виснаження, адже Росія і більша географічно, і сильніша економічно.
Таким чином вони хочуть змусити нас стати на коліна. Чекають, коли в Україні закінчаться і людський ресурс, і економічний. На жаль, багато добровольців загинули або важко поранені.
Є, звісно, військові, які на позиціях три роки, але вони втомлені як фізично, так і морально. Є проблеми з постачанням зброї в Україну, яка зараз вкрай необхідна. Ми бачимо, наскільки гостра ситуація в Донецькій області. Є також проблеми з мобілізацією. Яка мотивація може бути в людини, коли її насильно затягнули в бус і відправили на війну?
Звісно, тут може відіграти ефект самозбереження. Статистика каже, що з десяти таких мобілізованих вісім збираються із думками та б’ють по ворогу, бо у них просто немає іншого вибору. Надалі нам треба згуртуватися й вірити в нашу перемогу, всіляко підтримуючи Збройні сили України
