Частенько мешканці стандартних радянських квартир хочуть зробити своє житло не таким, як у сусідів. Неповторності звичайній квартирі може надати перепланування, яке зробить "хрущовку" або "чешку" більш затишною чи й візуально більшою. Однак кожне перепланування вимагає професійного підходу. Навіть нефахівці знають, що в будівлях існують несучі конструкції, демонтаж яких може завдати значної шкоди. До того ж усі зміни обов’язково треба узгоджувати з відповідними організаціями.
Найперше, щоб не мати потім проблем зі ЖРЕПами та під час продажу, дарування чи успадкування квартири, перепланування слід узаконити. Дозвіл на такі зміни дає виконком місцевої ради (у Чернівцях – райвиконкоми). Для отримання дозволу необхідно написати заяву на ім’я голови виконкому. До заяви додаються документи про прописку (копія паспорта), склад сім’ї та на квартиру (на право власності, інвентарну довідку тощо). Але найголовніше – потрібно підготувати технічну документацію на заплановані зміни. Такий папір складають фахові проектні організації, які мають обстежити квартиру і зробити висновок про можливість перепланування. Зокрема, чи не зашкодить воно цілісності будинку та чи не створить незручностей сусідам. Якщо перепланування здійснюватиметься винятково в межах квартири – з сусідами його погоджувати не треба.
За дозволом на перепланування слід звертатися навіть власникам особняків. Адже усі зміни конструкцій потребують оцінки фахівців, щоб не виникло загрози життю людей.
Технічно та з точки зору безпеки робити зміни в межах допустимих норм у радянських багатоповерхівках простіше, ніж у старому фонді. Адже за радянських часів використовувалося залізобетонне перекриття, тоді як 100 і більше років тому менш стійке дерев’яне. Також у старому фонді частіше зустрічається планування будинків, коли стіни на різних поверхах обов’язково зводилися одна над одною, тому їхнє розбирання може мати небезпечні наслідки.
