Промисловий варильний електричний котел: принцип роботи*

На сучасних харчових підприємствах варильні котли призначені для термічної обробки м’яса, овочів та інших інгредієнтів, з яких складаються готові страви. Але чому саме вони? Чи не можна просто поставити велику каструлю на газову плиту? Ні, бо доведено, що приготування їжі у значних кількостях таким чином триває непропорційно довше, ніж у малих об’ємах. Застосування спеціальних пристроїв дає можливість зменшити витрати енергії і зекономити гроші, а також ресурси й час.

Типи котлів

За джерелом нагріву варильні котли бувають газові, парові, твердопаливні та електричні. За типом нагріву: безпосереднього та непрямого. Залежно від робочого тиску: ті, що працюють на атмосферному або невеликому надлишковому й ті, що працюють на високому (200-250 кПа) тиску. Останні інколи називають автоклавами. З їх допомогою можна швидко приготувати їжу. Але вони більш "жорстко" нагрівають інгредієнти, через що можливе руйнування вітамінів та поживних речовин. За видом варильної ємності: перекидна, неперекидна й така, що знімається. Крім того, ємності можуть бути прості, секційні та модульні функціональні.

Конструкція котла

Варильний електричний котел являє собою металевий корпус, у якому змонтовано перераховані нижче вузли й деталі:

1. Варильна ємність. Залежно від моделі котла, може бути різних розмірів. Існують версії, в яких поставлено кілька ємностей, що можуть працювати одночасно.
   
2. ТЕНи. Парогенератор.
   
3. Сорочка обігріву варильної ємності з оливою або пароводяна.
   
4. Вивантажувальний ківш. Має трохи менший об’єм, ніж варильна ємність. З усіх боків перфорований, щоб вода вільно проникала досередини. Якщо вивантаження автоматизоване, то до ковша приєднані парні циліндри пневмосистеми.
   
5. Міксер для перемішування вмісту котла під час варіння.
   
6. Механічний привід з двигуном та редуктором.
   
7. Пульт керування, яке може бути ручним чи автоматичним.
   
8. Вимірювальні прилади (манометр) і датчики.
   
9. Термостат.
   
10. Крани, конденсатовідвідники.
    
11. Запобіжні клапани.
    
12. Кришка з ущільненням.

В конструкції певного котла не обов’язково мають бути всі перераховані вище елементи. Точний перелік залежить від типу та моделі. Деталі, що контактують з продуктами чи питною водою зазвичай роблять із харчової нержавіючої кислотостійкої сталі.

Як вибрати варильний котел?

Купуючи варильний котел https://rozfood.net/p/electric-boiler-cooker-industrial/, слід звернути увагу на такі параметри, як місткість у літрах ємності та вивантажувального ковша, а також граничну масу сировини для останнього. Також має значення тип нагріву (найпоширеніші — електричні) і робоча напруга (220 В чи 380 В). Наявність автоматизованих програм значно спрощує керування, а спеціалізований механізм (зазвичай пневматичний) для вивантаження не тільки полегшує роботу, а й прискорює процес.