«Георгій надихає побратимів у камері»: історія буковинки, чий брат вже третій рік перебуває в ув’язненні

25-річний військовий Георгій Корнута з квітня 2022 року перебуває в полоні російських окупантів. За цей час родина не отримала від нього жодної звістки, лише інформацію від звільнених побратимів, з якими боєць перебував в одній камері.

Про це йдеться у матеріалі molbuk.ua



Олеся ОЛАРУ, найстарша в родині з чотирьох дітей, розповідає, що Георгій навчався у Чернівецькому вищому комерційному училищі ДТЕУ на кухаря-бармена. Згодом він почав працювати за фахом у кількох закладах харчування міста.

"Та у 2017 році Георгій пішов служити до Черкас, а потім його перевели до Чернівців. Тут він підписав контракт і став військовим", – каже Олеся.



Згодом Георгій переїхав до Маріуполя, де проходив службу в першому прикордонному загоні міста. Там його застала велика війна.

"За кілька днів до повномасштабного вторгнення наш тато святкував своє 60-річчя. Тоді ми востаннє бачили Георгія, бо знали, що повномасштабне вторгнення розпочнеться. 22 лютого він повернувся до Маріуполя. Ми молилися, щоб усе було добре, але тоді ще не розуміли, що нас чекає. Ми думали, що це буде щось схоже на АТО", – говорить пані Олеся.

"Напередодні дня народження потрапив у полон"

Кілька разів захисник телефонував родині, надсилав повідомлення, а потім зв’язок із ним зник.

"З 1 до 14 березня 2022 року ми взагалі не знали, що з братом. Коли він зателефонував, то сказав лише: "Зі мною все добре, я живий, моліться". Але потім зв’язок обірвався ще майже на два тижні.



У ніч з 26 на 27 березня мені наснився сон, у якому ми говорили. Але брат дуже тихо розмовляв. Я запитала, чому так, і він відповів, що в нього пересохло в горлі, і він дуже хоче пити", – згадує Олеся.

Прокинувшись, жінка отримала повідомлення від Георгія. Він написав, що вперше за два тижні зміг попити води та поїсти, і надіслав фото.

"Потім ми не знали, де він, бо Георгій ніколи не повідомляв деталей. Казав лише, що залишається в Маріуполі. Згодом звільнені хлопці, які були з ним, розповіли, що вони перебували на заводі імені Ілліча. 12 квітня їх оточили окупанти, відібрали зброю та взяли в полон", – каже пані Олеся.

Свій 23-й день народження Георгій святкував в Оленівці. Пізніше його перевели до Таганрога, Брянська, а за останньою інформацією він перебуває в Тульській області РФ.

"Георгій дуже добрий, позитивний і відповідальний. Мені здається, немає людини, яка б не хвилювалася за його повернення з полону. Ми живемо в невеликому селі під Чернівцями, і щоразу, коли відбувається обмін, люди запитують: "Як він? Чи обміняли його?" – ділиться сестра.



"У полоні молиться за рідних"

Один із побратимів, який був разом із Георгієм у камері, після звільнення подзвонив Олесі.

"Він передав привіт від брата та подякував батькам за такого сина. Сказав, що Георгій тримає всіх морально, надихає і щоранку каже: "Хлопці, помолимося! Не за нас, бо ми живі, а за наших рідних, щоб вони витримали". Ми отримуємо лише цю інформацію від звільнених захисників", – розповідає Олеся.

За її словами, умови в полоні жахливі. Хлопці постійно перебувають у камерах. Інколи їм дозволяють читати книги, а якщо пощастить – раз на тиждень або місяць виводять на прогулянку.

"Ув’язнених утримують у закритих приміщеннях. Росіяни навіть вікна закривають фанерою, щоб не було видно сонячного світла. На день можуть дати тарілку супу та шматок хліба", – каже Олеся.



Напередодні Нового року відбувся обмін полоненими. Звільнений боєць, який був із Георгієм, зв’язався з Олесею.

"Він сказав, що Георгій сповнений сил, позитиву та надихає побратимів у камері. Він навіть знає, коли в кого день народження, і це підтримує нас на відстані. Один із бійців подякував нашій сім’ї за такого чудового брата", – говорить сестра.

В акції "Не мовчи! Полон вбиває" Олеся Олару бере участь із самого початку. "Я стараюся ходити на акції підтримки військовополонених і безвісти зниклих захисників щонеділі, о 15:00. Колеги Георгія також виходять зі мною. Тому закликаю людей не бути байдужими. Тим, у кого рідні в полоні, раджу не розчаровуватися та долучатися. Ви не уявляєте, як важливо для військових знати, що їх чекають удома, адже росіяни постійно це заперечують", – ділиться сестра бійця.


Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram