Росія на війні проти України вже вичерпує підготовлені десятиліттями запаси озброєння, а поповнювати їх немає чим. Вагоми внесок щодо демілітаризації російської армії зробили українські військові у Бахмуті на Донеччині.
Про це в ефірі телеканалу "Freedom" розповів військово-політичний експерт Олександр Коваленко.
"У процесі цієї демілітаризації ми вже у травні 2022 року бачили перші поставки танків Т-62 до зони бойових дій. Тобто це вже був яскравий приклад того, що демілітаризація працює. Зараз ми бачимо проміжний етап між початком і апогеєм цієї демілітаризації. Поява техніки часів Другої світової війни багато про що говорить, зокрема і про те, в якому стані перебуває військово-промисловий комплекс РФ. Бахмут, безумовно, взяв посильну участь в процесі демілітаризації російської армії і зараз він, по суті, витягує на себе основну левову частку всього того матеріально-технічного забезпечення, яке відправляється в зону бойових дій російськими окупантами. Бахмут зараз є плацдармом номер один, куди все це поставляється. Решта плацдармів від цього страждає", - пояснив він.
Як приклад, експерт навів ситуацію на тимчасово окупованому лівобережжі Херсонщини в Запорізькій області, де російські підрозділи, які навіть не беруть активну участь в бойових діях, мають комплектацію 30% від штатної по техніці.
"Це навіть не корелюється з підрозділом, який має якусь боєздатність. Навпаки, коли підрозділ має втрати в техніці 30%, він вже вважається таким, що втратив боєздатність і його треба виводити із зони бойових дій для відновлення. Зараз у російських окупантів цей поріг збільшився до 50-60%. Тому південне угруповання військ найбільш ослаблене на сьогодні і все це ефект Бахмута. Їм не вистачає достатньо матеріально-технічного забезпечення, вони не отримують достатньо сил і засобів для того, щоб відновлювати свою боєздатність", - пояснив Коваленко.
Також військово-політичний експерт розповів про настууп на Вугледарському напрямку.
"Я вважаю, що вони його і не припиняли. Але цей наступ дуже відрізняється від того, що відбувалося у січні. Відмінність полягає в тому, що в кінці січня – на початку лютого брали участь в цих діях переважно повністю укомплектовані особовим складом і штатною комплектацією техніки професійні підрозділи. Після того, як вони зазнали там нищівної поразки, їх почали доукомплектовувати виключно за особовим складом, відновлювати боєздатність техніки вже їм, м’яко кажучи, не вистачало. Можна було спостерігати протягом другої половини лютого в основному піхотні хвилі, тобто піхотні удари з незначною присутністю техніки. Колон по 20-30 бойових машин вже не було. Було по кілька ББМ, танків, а не те, що ми спостерігали на самому початку наступу. З іншого боку, для них дуже важливо захопити Вугледар.
Навіть не дивлячись на те, що це є для них самовбивчою місією, адже дуже незручне розміщення населеного пункту як для проведення наступальних і штурмових дій, так ще й основні володарюючі висоти знаходяться під контролем ЗСУ, що ще більше ускладнює ситуацію для російських окупаційних військ. Є кілька моментів, на які варто звернути увагу, а саме: якщо російські окупанти зможуть найближчим часом вирішити під Вугледаром проблему з наявністю достатньої кількості артилерії, а також пропорційного її забезпечення боєкомплектом і при цьому ще й наростити свій потенціал штурмових підрозділів, наприклад, збільшити на 5-6 батальйонно-тактичних груп цю кількість, тоді у них є певні шанси на те, щоб увійти в саме місто і почати повноцінно міські бої. Але справа в тому, що такого ресурсу і такої можливості матеріально-технічного забезпечення на сьогодні у них немає. Тому в подальшому у них буде просто продовжуватися самовбивчі штурми з дня на день", - резюмував він.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram