У липні 2022 року Василь пішов добровольцем захищати Україну. Чоловік служить у 704 полку радіаційного, хімічного та біологічного захисту.
Історію його дивовижного порятунку на фронті розповідає "Суспільне".
Торік у березні Василь та троє його побратимів пішли на завдання у селі Роботине Запорізької області.
"Щойно ми зайшли на позицію саму, вже почались обстріли, мінометні обстріли, дронами почали сильно крити, але ми просувалися все одно. Коли вже москалі все пронюхали, налетіло штук 15 дронів просто зі скидами. Ми все одно продовжили виконувати завдання", – каже вогнеметник.
Під час бою один з побратимів військового, командир групи, отримав поранення.
"Він мені відразу сказав, що бери на себе відповідальність, далі веди групу, я не буду вести групу. Пацанам сказав відступати двом, бо в них це перший вихід бойовий, думав, що хай відступають, а я залишусь з ним буду допомагати", – розповідає чоловік.
Військовослужбовець надав командиру першу допомогу, проте врятувати його не зміг – росіяни скинули бомбу.
"Мені вдалося все-таки зайти і розчистити нору, залізти туди і бути там. Я думав, що пересиджу, поки не закінчиться обстріл. На щастя, москалі не побачили, що я там є, бо потім, як вияснилося з нашої зйомки дрона, було видно, ніби я там загинув разом з побратимом, мене вважали 200-тим", – каже Василь.
Василю одразу заблокували рацію. Почався бій, чоловік отримав не одну контузію.
"Прокинувся я десь о 6 ранку. Пити хотілося дуже сильно, води не було, холод як на зло. Надибав мішок з харчами. Чи наші, чи не наші, я не знаю. Консерву якусь поїв. Я не знав, що робити, виходити чи не виходити, вже змирився з тим, що помер", – пригадує вогнеметник.
Чоловік каже, невдовзі дуже близько почув голоси росіян.
"Упав біля мене, піднявся, виматюкався. Бачу, що в нього на нозі червона пов’язка, думаю, ну все, приплили. Дістаю гранату, думаю, якщо що, то підірвусь. Тут він каже: "Ти хто?" Я говорю: "Свої". Я не знаю, як це голова згенерувала. Він: "Посувайся, я до тебе, після поранення, після штурму в Роботиному". Вони там отримали на горіхи. Я кажу: "Ні, іди далі, там з наших далі хтось є, йди до нього, там місце ще є". І він пішов", – розповідає Василь.
За цей час вогнеметник зняв українські наліпки та шеврони, залишив лише синьо-жовтий браслет, бо забув про нього. Військовослужбовець РФ повернувся. Василь згодом дізнався, що це був найманець ПВК "Вагнер".
"Він до мене каже: "Ти взагалі хто? Позивний, бригада, звідки прибув?". Я кажу: "З Новосибірська, 72 бригада". В мене звичка перед кожним виходом, я перевіряю по різним ресурсам, які бригади, щоб зрозуміти, з ким воюємо". Чую ще дрони летять. Я йому кажу: "Вийди на своїх, запитай, чиї це дрони" . Він виходить на своє командування і йому кажуть, що, напевно, укропів. І я подумав, що це шанс, може вийду, вирвуся", – каже військовий.
Василь вирішив йти, сказав, що по воду. Дійшовши до одного з укриттів, чоловік зустрів ще чотирьох росіян. Вони кілька хвилин порозмовляли і вогнеметник пішов далі.
"Я сидів під бляхою, заникався від дрона, бо я не знав на той час, чий дрон. Дістав воєнник на дрон, бачу дрон мигає, дає знак. Я нічого не розумів, в мене голова так боліла. Напевно, впізнали. Як виявилося, не впізнали, думали, що то москаль, вже навели мінометку туди і хотіли стріляти, а на КСП сидів командир мій, впізнали по курточці", – розповідає чоловік.
Рацію Василю розблокували, побратими вивели його траншеями. Так захисник опинився у безпеці. Зараз він продовжує захищати країну.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram