Пара павичів другий рік мешкає в клітці на території ВАТ "Чернівецький цегельний завод №3" поруч з адміністративним приміщенням. Сіро-біла пава і красень павич, який переливається на сонці зелено-синіми відтінками, живуть між собою мирно і особливого догляду не вимагають.
Оселити на заводі декоративних птахів для окраси і для приємного настрою – така ідея виникла у голови правління заводу Василя Ватаманюка.
Виявилося, що в Снятині є чоловік, який займається розведенням павичів, і саме звідти до Чернівців потрапила ця декоративна парочка. Привіз їх начальник охорони заводу Юрій Шевчук. Щоправда, вартості птахів він не називає, тільки каже: "Недешево".
Павичі з гордим виглядом ігнорують підвищену цікавість до себе з боку людей. Своє метрове яскраве надхвістя з "очима" на кінцях пір’я павич на замовлення віялом не розпускає. Потрібен особливий настрій. А він, на жаль, буває нечасто.
Як не дивно, попри свою екзотичність павичі насправді невибагливі в утриманні.
– Їдять зерно, п’ють воду. На вулиці нормально почуваються за будь-якої погоди. Добре переносять холод. Минулу зиму вони жили в нас у парнику, – розповідає Юрій Шевчук.
До клітки часто підходять люди, приводять подивитися на птахів і дітей. Охорона заводу дозволяє підгодовувати пернатих. Але дивиться, щоби не дали щось небезпечне.
У клітку щохвилини залітають поклювати зерна голуби і горобці. Павичі на це не реагують. А ось постійне співмешкання з пернатими родичами їм не сподобалося. Спочатку декоративних птахів оселили разом з двома американськими курочками. Павичі відчули себе господарями території і почали ображати меншу пару. Довелося курочок відселити в парник.
Екзотична парочка павичів наразі безіменна.
– Може, люди їх якось і називають. Ніхто не замислювався, чому в них немає імен, – каже Юрій Шевчук.
Мабуть, один з небагатьох недоліків павичів – це різкий, неприємний голос. Увесь їхній талант пішов на пір’я, а на спів нічого не залишилося.