RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Війна з Росією | Допомога захисникам | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Афіша | Історія успіху | Історія успіху Редакційна політика | Про нас | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео |
Молодий буковинець » новини » «Урожайність нижча, а збути зерно складно»: як проходять жнива на Буковині


Цьогоріч врожайність на Буковині нижча, ніж минулого. Причиною цьому є посуха. Буковинські фермери вже намолотили 240 тисяч тонн зерна.

Про жнива, засів озимих культур кореспондент molbuk.ua поспілкувався із керівником управління агропромислового розвитку Чернівецької ОВА Богданом Бойчуком та фермером із Кадубівців Олександром Воєвідко.



"У порівнянні з минулим роком врожайність нижча. Якщо торік з одного гектара збирали 54-57 центнерів, то цього на 13-15 центнерів менше. Причиною є відсутність необхідної кількості опадів. У частині районів – колишні Сокирянський, Кельменецький, Хотинський – дощів не було, через що врожайність зменшилась суттєво, – розповів Богдан Бойчук.

"Сподіваємося на кукурудзу"

Зараз фермери збирають сою, проте її врожайність теж не вражає.

"Ранні сорти сої не радують. Деякі господарства Дністровського району передисковують соєві поля і будуть засівати іншими культурами, адже врожайність дуже маленька, фактично нічого збирати. Збір середніх сортів сої минув більш-менш нормально. Також очікуємо на дощі, хоч вони вже мало допоможуть, тому сподіваємося на врожай кукурудзи", – зазначив посадовець.

Попри всі негаразди, на Буковині планують зібрати близько 600 тисяч тонн зерна. Це на 135 тисяч тонн менше, ніж торік.

"Минулий рік був дуже врожайним. Якщо проаналізувати цьогорічні показники збору ранніх зернових у різних областях, то на Буковині в середньому на 5 центнерів більше, ніж в інших", – говорить Б. Бойчук.

Збувати зернові поки що важко. На кордоні з Румунією черги, а продавати на внутрішньому ринку зовсім не рентабельно.

"Порти наразі там, де можливо, працюють на повну потужність. Кабміном налагоджена система, тож усе залежить від замовлень. Крім того, налагоджується збут через західні кордони. Окремі господарства самі реалізують продукцію через пункти пропуску "Порубне" та "Мамалига", – розповідає керівник АПК області. – Є й інші варіанти збуту: тваринницькі господарства закуплять на корм птиці або поголів’ю свиней. Їм це вигідно".

"Можливо, уже до нового року і "Дяківці", і "Красноїльськ" запрацюють, що дозволить пришвидшити експорт", – каже.

Як розповідає Б. Бойчук, вартість зерна різна, але за кордоном вона вища.

"Пшениця другого класу в Україні вартує приблизно п’ять тисяч гривень за тонну, а за кордоном, у Румунії, удвічі більше", – зазначив Б. Бойчук.

"П’ять тисяч гривень за тонну – це не гроші"

Якість пшениці хороша, але її небагато.

"Врожаю пшениці цього року немає. Якість хороша, але її мало. Багато факторів вплинуло: і відсутність дощу, і незначні заморозки. Головне, звісно ж, те, що не було дощу, а коли вже пішов, то було пізно", – розповідає фермер із Кадубівців Олександр Воєвідко.

Пан Олександр має збирати сою, але зазначає, що і її врожай цього року не дуже гарний.

"Готуємось через тиждень молотити сою, адже цьогоріч все пізніше дозріло. Коли була посуха, соя формувала верхні боби. І для того, щоб не загинути, вона їх скинула, тому сильної врожайності не буде", – каже фермер.

Чоловік каже, що продавати зерно в Україні не вигідно.

"З вартістю взагалі катастрофа. Частину зерна ми возимо в Румунію, хоч і там ціна теж нижча, ніж зазвичай, адже багато господарів теж там зерно збувають. У нас же продавати – йти собі у збиток. П’ять тисяч гривень за тонну пшениці – це не гроші, якщо її собівартість становить щонайменше шість, а то й вісім тисяч за тонну", – зазначає О. Воєвідко.

"Добре, що в нас ракети не літають"

Засадити озимі культури фермер зможе, але що буде наступного року, не знає.

"Насіння, наприклад, озимої пшениці ми маємо. Кукурудзу будемо купувати. До весни ніхто не знає, що буде. Найбільше витрат іде на міндобрива. Ціна космічна – 48 тисяч гривень за тонну. Не знаю, яка далі буде", – каже чоловік.

"Хоча, добре, що в нас тут ракети не літають. Наші колеги з тих (окупованих або тих, де ведуться бойові дії, – авт.) регіонів взагалі все втратили. Роками вибудовували господарства, а в один момент їм усе знищили", – каже фермер.

Довідка:

Під час збору ранніх культур фермери області намолотили майже 240 тисяч тонн зерна. У середньому це по 41,4 центнера з гектара. Пшениці – 162 тисячі тонн, ячменю – майже 72 тисячі, вівса – 2,7 тисячі тонн, жита – 1,3 тисячі, гороху і квасолі – близько тисячі.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
18-09-2022, 13:58
Коментарів 0 Переглядів 1 382


У Чернівціобленерго оприлюднили графік на завтра


Хоч і загальна кількість відвідувачів зменшилася порівняно з минулим роком, інтерес іноземців зріс.
• Новини партнерів
купити айфон 15 у Львові, ціни в Україні

ФОТОРЕПОРТАЖ Переглянути всі фоторепортажі


Чому всі заздрять українцям? Блог Ярослава Волощука
Не знаю, чи робив хтось дослідження, хто у світі найбільше задоволений своєю владою
Замість саміту миру – варіанти капітуляції. Блог Ярослава Волощука
Ви помітили, що останніми днями на єдиному марафоні поменшало розмов про другий та наступні саміти миру?
ВІДЕО Переглянути все відео

Уже цієї неділі – 24 листопада – у Чернівцях, за сприянням "Словацько-Українського культурно-освітнього товариства", відбудеться зустріч із представниками освітньої програми Free Student.

22 серпня 2023 року Президент України підписав закон, що стосується обов’язкового облаштування бомбосховищ у новобудовах. Як відреагували на ці зміни забудовники й що вони вважають пріоритетним у процесі зведення своїх новобудов, ми поцікавилися у Василя Воєвідка, генерального директора відділу продажів будівельної компанії "Родоліт".

Провайдер INTELEKT пропонує декілька надійних способів залишатися онлайн незалежно від перебоїв з електропостачанням.

В Україні є чимало компаній, що працюють в галузі архітектурного проєктування та дизайну. У міру того, як між ними зростає конкуренція, підвищується і професійний рівень архітектурних бюро. Про особливості роботи одного з таких чернівецьких бюро ми розпитали у Дарії Олексюк, операційного директора бюро архітектури та дизайну DAR group&partners.