Села на Буковині розвиваються завдяки заробітчанам

Села Чернівецької області стрімко розвиваються завдяки заробітчанам.

Італія, Португалія, Іспанія, Німеччина, Польща, Англія, Франція, Греція, США – країни, куди буковинці їдуть на заробітки. Згодом на ці гроші вони створюють бізнес, а також виділяють кошти на благоустрій.

Понад 800 підприємців зареєстрували свою діяльність у селищі Берегомет на Вижниччині.

– Значна кількість підприємців – колишні заробітчани. Вони розвивають селище. Найбільше наших – в Італії, Греції, Іспанії, – каже Сергій Боднарюк, селищний голова Берегомета. – Є берегометчани і в США. Чимало з місцевих повертаються в Україну. Нерідко вже з чоловіками-іноземцями.


Із 11 тисяч мешканців селища близько двох тисяч працює за кордоном.

– Заробітчани заробляють не лише для себе, вони допомагають родичам. Ті, в свою чергу, відкривають магазини, ресторани, – зауважує С. Боднарюк.
У селищі – безліч магазинів, піцерії, бари, ресторани. Є кілька аптек, чимало деревообробних цехів.

– Наші заробітчани створюють нові робочі місця. Чимало місцевих працюють зараз на підприємствах, які відкрилися завдяки капіталу з-за кордону, – зауважив С. Боднарюк.

Володимир та Галина Малярчуки відкрили в Берегометі два магазини та бар. Стартовий капітал подружжя заробило у Португалії.



– Так склалося, що роботи не було, а потрібно було "піднімати на ноги" дітей. Син тоді вже закінчував школу. Тому в 2000 році, коли мені вже було 37 років, поїхав у Португалію на заробітки. Слідом за мною приїхала і дружина. Бо ж яка то сім’я, коли живуть нарізно, – каже Володимир МАЛЯРЧУК. – На заробітках ми були два роки. Працювали без відпустки. Мені з роботою пощастило більше, бо весь час працював на меблевому заводі, не міняючи місце.
Дружина ж мусила змінювати різні роботи. Жінкам із працевлаштуванням у Португалії важче, ніж чоловікам.

"Хазяїн дав нам із дружиною кімнату, щодня були безкоштовні обіди. Тому платити доводилося лише за комунальні послуги, – зауважує Володимир. – Особливо ми там не шикували, бо мали на меті заробити гроші й повернутися додому з капіталом".

Після повернення з-за кордону родина Малярчуків взялася за будівництво магазину.

– Працювали всі, навіть діти, – каже В. Малярчук. – Зараз є вже два магазини, бар. У штаті – 10 працівників. Люди мають роботу, а мої діти – впевненість у завтрашньому дні.

Кожний другий мешканець села Товтри на Заставнівщині – за кордоном. Люди масово виїжджають на заробітки до Німеччини.

"Що ж це за місто таке в Україні, що називається Товтри, цікавилася працівниця польської митниці під час перетину кордону, – розповів місцевий мешканець Іван. – Мовляв, напевно, вже зо 500 людей проїхали звідти до Німеччини".

Село невеличке. Тому через відсутність роботи люди їдуть на заробітки.

– Переважно наші заробітчани за зароблені гроші прикрашають обійстя, будують будинки, налагоджують свій побут, – каже Віктор КОХАНИЙ, сільський голова Товтрів.

Минулої осені селяни "скинулися" грішми й провели в селі водопровід.

– Був і такий випадок, коли не вистачало місцевих коштів задля ремонту дороги в селі, – зазначає Віктор Коханий. – То наші заробітчани давали гроші на ямковий ремонт.

Приєднуйтесь до "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook