Сьогодні, 26 липня, 85-й ювілейний день народження відзначає поетеса, перекладачка, публіцистка, журналістка з Чернівців Тамара Севернюк. За останні 30 років своєї дуже активної творчої праці Тамара Артемівна видала 25 книг.
Про це пише molbuk.ua з посиланням на Муніципальну бібліотеку ім. А. Добрянського.
Коли людина назагал переступає відзначає таку важливу дату, то обов’язково вголос, але найчастіше подумки перегортає сторінки життя і підводить підсумки. Перегортає їх і Тамара Артемівна. І їй справді є, що пригадати – от хоч би 27 років праці в місцевих часописах: сотні статей, сотні зустрічей з цікавими людьми, митцями, письменниками. Та що говорити – вся культура творилась на її очах, вона брала активну участь у її творенні, а сама встигла за цей час написати 10 поетичних збірок.
Але завжди наступає момент, про який не заведено говорити – вихід на пенсію.
І очевидно, десь тут трапився Тамарі Артемівні вираз, який свого часу включила до збірки "Мініатюри" ще одна чернівецька письменниця Ірина Вільде: "І останній найважчий екзамен: з гідністю вийти назустріч старості".
Правда, зараз вже важко сказати, коли вона прочитала цю мудру думку відомої письменниці. Цілком можливо, що Дарина Дмитрівна могла проговорити її особисто, адже вони були добре знайомі.
Правда, Тамара Артемівна вчинила доволі неординарно. Вона зрозуміла їх як запрошення до дії і як тільки вийшла на пенсію, то відразу, з першого дня, ретельно і самовіддано взялася до праці, не витрачаючи намарно жодної днини, жодної хвилини. До того ж чітко організувала для себе побут, не витрачала часу на ніякі другорядні справи, які відривають від найважливішої справи життя – написання та видання книг. Правда, дошкуляли хвороби, але це не заважало їй навіть на лікарняному ліжку, під системами, писати нове видання, або редагувати його.
За останні 30 років своєї дуже активної творчої праці Тамара Артемівна видала 25 книг. Звичайно, що більшість із них це поетичні збірки, але є й дуже цікаві абсолютно унікальні проєкти, як от книга "Летючий промінь вічності…", присвячена художниці, яка дуже тонко відчувала навколишній світ і в акварелі передала красу і душу Чернівців – Наталі Ярмольчук; книга "Щоб пам’ять почула слова" присвячена викладачці, чернівчанці Зіновії Флоріанівні Пенюк; енциклопедичне видання "Відчайдушне життя. Про дорогих і найдорожче".
Про книги, які виходили з-під пера Тамари Артемівни за останні 15 років і презентації майже всіх відбувалися в стінах Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського, можна прочитати на сторінках сайту. Про її творчість також вагоме Слово сказали професійні літературознавці та науковці і всі 5 статей представлені в кінці статті.
Впродовж багатьох років Тамара Артемівна вела авторську програму "О, що то є поезія землі…" в Муніципалтьній бібліотеці ім. А. Добрянського, де молоді поети могли прочитати свої тексти й отримати влучні коментарі вже знаного майстра. У заходах брали активну участь учні шкіл міста Чернівці і краю, студенти технікумів та ВНЗ, які робили перші літературні кроки в поезії, прозі, художньому перекладі.
Проєкт Тамари Севернюк "Вечірні зустрічі в Муніципальній…" збирав чернівецьке товариство на мистецькі зустрічі, пам’ять про які також збережена на сторінках нашого сайту.
Своїми духовними найдорожчими скарбами Тамара Артемівна також розпорядилась дуже мудро і при добрій пам’яті: архіви, а це понад 100 щоденників, які вона вела пів століття і де записано життя Чернівців та його мешканців незаангажовано і професійно, письменниця передала в Державний архів Чернівецької області. З часом історики та політологи там знайдуть для себе не одну прецікаву сторінку. Мистецькі твори відомих і дорогих її серцю художників зайняли місце там, де й повинні бути – в Чернівецькому обласному художньому музеї. Всі літературні та державні відзнаки зберігаються в Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї. А частина домашньої книгозбірні, цілком логічно, зайняла своє достойне місце серед приватних бібліотек в Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського.
Останніми роками Тамара Артемівна найдорожчий подарунок робить собі сама – звісно, видає нову поетичну збірку. Не зрадила цю традицію й цього року, а вже тим паче в такий ювілейний рік – зовсім нещодавно вийшла невеличка збірка поезій "Шелест часоплину", яку вона присвятила пам’яті найрідніших людей – мами, тата, брата, сестри. Книга вже традиційно вийшла у видавництві "Друк Арт", ілюстрації втілила чернівецька художниця Раїса Рязанова.
А Тамара Артемівна споглядає на ряди книг, які вишикувались на полицях в її невеличкій квартирі та займають весь простір – авторські видання та улюблені книги, які все життя були поруч, і трішки сумовито та стомлено посміхається – чи то від літньої спеки, чи трішки таки роки додають світлого смутку…
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
