Наша сучасна криза із прийняттям ганебного закону № 12414 також не виникла на голому місці. Тому, аби вийти з неї, потрібно розмотати увесь цей клубок, що призвів до такої ганьби, аби наші партнери європейці тикали владу в мокре місце.
Апетит приходить під час прийому їжі, тож і самовпевненість влади наростає поступово. Спробую проаналізувати усю черговість цього процесу. Така послідовність необхідна для того аби збагнути, що виходом із цієї ситуації має бути повернення на висхідну позицію.
Першим дзвіночком було позбавлення незалежних телеканалів доступу до загальнонаціонального ефіру. Далі було створення єдиного марафону, аби суспільство сприймало інформацію наче окремі пташенята відрижку своїх батьків. Потім поступово наростало переслідування опозиції, активістів та військових. Судові процеси тривають і далі. Постійні намагання підважити Конституцію не конституційними рішеннями парламенту та центром прийняття цих рішень.
Перелік можна продовжувати, але наша справа - пошук виходу із кризи. Швидкоплинність прийняття закону про обмеження повноважень та підпорядкування НАБУ і САП також підтверджує істину, що нечисті справи творяться вночі. Тому для нас головною небезпекою не стало те, щоб ті масові протести по усій країні і десятках міст не переросли у мінські акції із квіточками. Протестувальники повинні негайно сформулювати чіткі та жорсткі вимоги до влади, аби це стало для неї запобіжником від спокуси випробовувати на гідність наше громадянське суспільство.
Тому пропонував би такі першочергові заходи для подолання цього конфлікту.
Реєстрація петиції про негайне призупинення та відкликання вже згаданого швидкоплинно прийнятого закону та зібрання для цього необхідної кількості голосів. Усі розмови про нове та удосконалене регулювання роботи правоохоронної системи можливе лише за умов відміни проголосованого казусу. Включення громадськості до процесу розробки нового законодавства, Відмотування цього клубка подій, що призвів до теперішньої ситуації. Ще раз перерахую – відмова від єдиного марафону, повернення незалежних телеканалів, припинення цькування та переслідування опозиції.
Аби подібного не ставалося у майбутньому, нам необхідний новий закон про вибори парламенту, у якому б за американською моделлю відбувалася ротація депутатів ВР. Повноваження на шість років і кожних два роки ротація третини складу. Такий запобіжник дає можливість народу корегувати оцю жагу влади та необмеженості повноважень. За наявності такого закону навіть під час воєнного стану можна було б організувати ротацію парламенту в безпечних округах і вивести із нього оті промосковські сили. Така можливість впливати на протиправні дії влади є застереженням для самої влади від скочення до тиранії.
Без пафосу, якщо відступимо і проковтнемо нинішні зазіхання, то переконаний, що отримаємо ще більше небезпеки від кооперативу "квартал", аніж москалі отримали від кооперативу "озеро". Тому не будьмо байдужі, бо наша доля у наших руках.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
