В Авдіївці на Донеччині досі тривають обстріли. Довкола всюди розриваються снаряди, “гради”. У місті немає світла, а лікарня заповнена пораненими мирними мешканцями.
Про це кореспондентові molbuk.ua у телефонній розмові розповів військовий лікар-хірург із Чернівців Андрій БЕЗРУЧКО, який перебуває в Авдіївці з 29 січня, відколи у місті почалися масові обстріли.
- Обстріли почалися ще 29 січня і тривають дотепер, - розповів Андрій Безручко. - Снаряди, “гради” поряд бухають. Авдіївку обстрілюють з 2014 року. Але мирне населення до цього вже ставиться паралельно. Коли починаються обстріли, всі ховаються, розбігаються. Обстріли припиняються — всі повертаються на свої місця. Поряд із нашою лікарнею обстріляли сьому школу. Вчора ввечері (2 лютого — авт.) обстрілювали територію другої школи, то один рятувальник загинув, а місцевий начальник МНС отримав дуже важке поранення. Ми його всю ніч оперували.
Авдіївку обстрілювали практично увесь вечір та всю ніч з 2 на 3 лютого, розповідає медик:
“Обстрілювали садочки, школи, житлові квартали... Ми за цю ніч приймали тільки цивільних постраждалих. Військових за ніч не поступало, лише цивільні. Я так розумію, росіяни хочуть знищити це місто. Снаряди по будинках пролітають, по різних установах. Обстрілюють місто “градами”, артилеріями, мінометами. Ну, мінометами, мабуть, не дострілюють, але “градами” нормально криють”.
Лікарню, каже А. Безручко, поки що не зачепило, але снаряди пролітають зовсім поруч:
“Лікарня знаходиться якраз в такому місці, що по ній можна поцілити дуже навіть легко. Ми вночі оперували, за вікном щось зривалося... Світла в Авдіївці немає. 29 січня було мінус 24 градуси, після артобстрілу вікна у будинках повилітали... Не знаю, як ті люди ночували. У лікарні також не було світла. Але у нас був генератор і від нього приходили бабусі телефони заряджати, щоби подзвонити рідним. Зараз рятувальники привезли більш-менш потужний генератор і зараз у лікарні є світло. Тож ми вже не оперуємо під лампами мобільників. Бо раніше й таке було. А люди вікна забивають фанерою і далі живуть”.
Волонтери активно допомагають місцевим мешканцям та військовим, незважаючи на обстріли, продовжує Андрій Безручко:
“Щойно була машина, якась волонтерська організація привезла купу медикаментів. Люди у нас хороші. Везуть допомогу, незважаючи ні на що. Жодні обстріли нікого не зупиняють. Волонтери привозять теплі речі. Люди стоять в черзі, це все розхапують. Єдине, що хотілося би, - але це, на жаль, не залежить від нас, - ми би дуже хотіли, щоби нам поранених привозили швидше. Тоді ми би могли більше людей врятувати.
Місцеві мешканці залишаються в місті, бо їхати їм нікуди, розповідає хірург:
“Авдіївка — місто на 30-35 тисяч населення. Коли війна почалася, багато людей поїхало до родичів. Але пожили у них “на голові” кілька місяців, всім набридли і повернулися назад під обстріли. Тому що нікому ніхто не потрібен. У нас же не створені помешкання для переселенців. Умов для того, щоби люди кудись переїхали, немає. Тому трохи поскиталися — хто Росією, хто Україною, хто Білоруссю, - і назад повернулися”.
Постраждали від територистів навіть іноземні журналісти, які перебували в Авдіївці:
“Вчора (другого лютого — авт.) під обстріл потрапив англійський кореспондент якогось телеканалу. Він отримав проникаюче поранення ока. Я думаю, що англічани цьому факту дуже сильно “втішаться”. Причому цей англічанин мав українське коріння. Ми йому надали допомогу і вже відправили до Дніпропетровська”, - розповів Андрій Безручко.
Нагадаємо, у ніч із другого на третє лютого бойовики обстріляли Авдіївку, снаряди потрапили у школу, де знаходиться пункт гуманітарної допомоги.
Приєднуйтесь до "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook
