
Бідні люди, які не могли собі дозволити їсти м’ясо, могли споживати певний вид сарани. У Палестині, там де жив Ісус, було чотири види сарани. Можна було споживати ту сарану, що мала ступню, інша вважалася нечистою.
Харчовими продуктами, які споживали євреї в часи Ісуса, були: мед, смоква, виноград, сухе виноградне вино, яке вживали, розводячи дві частини води однією частиною вина, також їли м’ясо, переважно яловичину (віл, телиця, кози та вівці). Ще дорожнім харчем був хліб. Багатші пекли паляниці з пшениці, бідні – з ячменю. Хліб брали у дорогу з собою. А бідняки просто їли ціле зерно – звідти і кутя на Святий вечір.
Свинину було заборонено законом Мойсея, бо, хоча у свині розділене копито, вона не відригує жуйки. Деякі вчителі Церкви могли сказати, що свинина через те була заборонена законом до вживання, що вона як харчовий продукт здатна забивати слабкі клітини організму. Це м’ясо нездорове, якщо ним пересититися, то воно може завдати людині шкоди, спричинити хвороби. До нечистих тварин торкатися євреям не можна було, вони символізували мертвечину, гріх, нечистоту. Бо якщо людина не розрізняє добра та зла і не втілює у життя Євангельські істини, така людина мертва. Хто з такою людиною спілкується, той мертвечиною її паралізується.
Слід сказати, що коли Господь створив першу пару людей, він благословив їх на вегетаріанство: "Їжте плоди трав та дерев". А м’ясо людина почала їсти віроломно, без Божої волі. Через те допотопний світ впав у розпусту. За це Господь змушений був його знищити.
Після потопу, коли Ной приніс жертву Богові, Господь дав право Ною та його нащадкам споживати м’ясо з великою обережністю. Через те церква наказує у середу та п’ятницю дотримуватися посту. Те саме стосується вина. Воно вважається харчовим продуктом та екстрактом енергії лише у розведеному стані.
Стосовно Ісуса, важко сказати, що він їв і чого сторонився, бо ніхто ніде не описував цього. Адже не їжа лежить в основі ритуалу спасіння. Апостол Павло каже, що їжа не поставить людину перед Богом і не забере її від Бога.