На відкриття університету студенти їхали на фіакрах
Сотня екіпажів, у кожному з яких сиділи по двоє причепурених студентів, проїхали вулицями міста. Університет імені Франца Йосифа у Чернівцях відкрили 4 жовтня 1875 року в колишній резиденції митрополитів Буковини і Далмації. Подію приурочили до 100-річчя приєднання Буковини до Австро-Угорщини. На святкування прибули міністр культури й освіти Карл фон Штремайр та представники чи не всіх австрійських університетів: Градця-Кралового, Інсбрука, Кракова, Львова, Праги, Відня. Після урочистостей майже 600 осіб взяли участь у гуляннях.
Першим ректором Чернівецького університету став ініціатор його заснування Костянтин Томащук. Для викладання у виші запросили 127 викладачів і професорів із Відня, Граца, Праги та Інсбрука, десятьох - із Німеччини, трьох - зі Швейцарії.
Спершу в університеті було лише три факультети - теологічний, правничий і філософський. У перший рік тут навчалися 208 спудеїв, серед яких 41 українець, румуни, німці, євреї. А вже 1914-го налічувалося 1198 студентів.
Хоча навчання вели німецькою мовою, богослови вивчали вірші Івана Котляревського та старослов'янську граматику, а на кафедрі східноєвропейських історій викладали історію України. Кафедру української мови та літератури майже три десятиліття очолював видатний філолог, шевченкознавець і громадський діяч, професор Степан Смаль-Стоцький. Була і кафедра румунської мови.
Студенти навчалися чотири роки. Навчання було платним, причому гроші брали й за здачу і перескладання іспитів, навіть за отримання диплома. За відвідування деяких семінарів та лекцій також потрібно було платити.
Іспити в середньому тривали дві-три години, отримати можна було "добре", "задовільно" або "незадовільно". Якщо всі члени комісії ставили "добре", оцінка була "з відзнакою". Здати настільки успішно виходило не у багатьох: в 1898 році з 75 студентів-юристів тільки 29 осіб змогли пройти іспит. У 1909-му з 28 екзаменованих комісія "завалила" 10. Не всі сприймали "незадовільно" спокійно - місцева преса повідомляла навіть про демонстрації студентів, незадоволених оцінками.
У 1899 році в Чернівцях з'явилися перші дівчата-студентки - спочатку їх було всього чотири, але в 1909-му стало вже 75. Багато з них вибрали майбутньою спеціальністю фармацевтику.
Студентами Чернівецького університету в різні часи були письменники Іван Франко, Денис Лукіянович, мовознавці Олександр Колесса, Юліан Кобилянський (брат письменниці Ольги Кобилянської). Чернівецький виш також відвідували Михайло Драгоманов, Леся Українка та Володимир Винниченко.
В університеті викладали і проводили дослідницьку роботу науковці європейського та світового рівня: економіст Йозеф Шумпетер, правники Євген Ерліх і Ганс Гросс, історик Раймунд Фрідріх Кайндль, математики Леопольд Гегенбауер і Ганс Ган, хімік Ріхард Пшібрам, філологи Степан Смаль-Стоцький, Омелян Калужняцький, Іон Сбієра та інші.
Цікаві факти
*Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича - один із найдавніших вищих навчальних закладів України, який входить до списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Він розміщувався у колишній Резиденції митрополитів Буковини і Далмації, яку будували 18 років - із 1864 до 1882 року. Спеціально для цього у місті відкрили два цегляні та один черепичний заводи і запросили найкращих майстрів з різних регіонів Австро-Угорщини. Процес будівництва відбувався надзвичайно ретельно: практично кожну цеглину вимірювали і перевіряли на звук. Каміння, фундаментні блоки та колони будівлі складаються з піщаника, який звозили з п'яти кар'єрів краю. У двох величезних ямах, які вирили перед центральним корпусом, гасили вапно, потім змішували його з молоком, яєчним білком та піском - за допомогою цього розчину клали цеглу. Цемент при будівництві не використовували.
*Палац для митрополита спроєктував відомий чеський архітектор Йозеф Главка, автор Віденської опери. Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації збудовано в дусі еклектики. Стіни оздоблені орнаментом із теракоти, а вікна обрамлені білокам'яними блоками із пісковику. Особливо виділяється покрівля всіх корпусів, викладена кольоровою поливаною черепицею, яка утворює чіткий рисунок буковинських народних килимів. Роботи інтер’єрів виконані віденськими художниками К. Іобстом, І. Кляйном, чеським К. Свободою, буковинськими Е. Бучевським і Є. Максимовичем.
*За масштабами будівництво резиденції не мало аналогів на Буковині й коштувало на той час фантастичну суму - 1 мільйон 750 тисяч гульденів. На ці гроші можна було придбати приблизно 260 тисяч коней. Будівництво в основному фінансував Буковинський православний релігійний фонд.
*У 1989 році університетові присвоїли імя письменника Юрія Федьковича. У 2000 році йому надали статус національного. У 2011 році Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації внесли до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Підготувала Надія БУДНА
Фото з колекції Едварда Туркевича
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
