В області є понад 14 тисяч донорів, з них 1375 осіб мають звання "Почесний донор України". Кореспондент "МБ" поспілкувалася з почесними донорами Чернівців.
Винагороди за донорство не просить
Тендітна жінка, 54-річна чернівчанка Надія МАРМАЛЬОВА донорську кров здає з 1981 року. Вперше стала донором, коли працювала на шкіргалантерейній фабриці. Тоді Надії Григорівні було 26 років. Терміново знадобилася допомога матері співробітниці. Відтоді жінка регулярно здає кров. Цього року отримала звання "Почесний донор України", адже вже здала понад 18 літрів крові.
– Ніколи не рахувала, скільки разів здавала кров. Але через кожні два місяці відчуваю, що вже треба йти здавати, – зізнається Надія Григорівна. – Коли здаю, відчуваю полегшення. У мене низький тиск, і деколи співробітники центру крові не хочуть брати у мене кров. Але я наполягаю, бо відчуваю, що це мені потрібно.
Кров Надії Григорівни знадобилася й її свекру. Батько чоловіка хворів на рак. Завдяки переливанню крові чоловік прожив ще три роки.
– Позаминулого року потрібна була терміново донорська кров для пацієнта лікарні швидкої медичної допомоги на вулиці Фастівській, – пригадує жінка. – Я одразу погодилася, незважаючи на те, що рідні не відпускали.
Мотивацією Надії Григорівни здавати кров впродовж багатьох років є допомога, у першу чергу дітям. "Нещодавно чула оголошення на радіо, що хлопчик та дівчинка потребують операції і донорської крові. Теж треба піти здати!" – впевнено заявляє пані Надія.
Винагороди за донорство жінка не просить, адже вважає це справою честі.
За 28 років віддала понад сорок літрів
Звання почесного донора 46-річна Святослава ГАВРИЛЮК отримала торік, хоча кров здає вже 28 років. "Мені було 18 років, коли вперше здала кров. Працювала на панчішній фабриці. Тоді всіх працівників заохочували ставати донорами. Відтоді з року в рік через кожні два місяці йду здавати кров. За одну кровоздачу віддаю до 470 грамів крові. За цей час, мабуть, здала вже понад сорок літрів крові", – розповідає Святослава Святославівна. Пані Святослава має рідкісну групу крові – першу негативну. Кров цієї групи зберігають до трьох днів. Вона дуже потрібна новонародженим та діткам, які хворіють жовтухою.
– Коли потрібно, мене терміново викликають на станцію крові. Я залишаю всі справи і йду туди, – продовжує жінка. – Кому саме потрібна моя кров, не знаю. Ніколи не знайомилася з тими, кому віддаю донорську кров. Жодної разу не приймала вдячності з боку батьків чи пацієнтів. Для донорів єдина винагорода – це компенсація на обід.
– Аби донорська кров була доброї якості, потрібно добре харчуватися, – каже жінка. – Перед здачею крові не можна їсти жирного м’яса, щоби кров не була перенасичена холестерином. У моїй сім’ї кров здаю тільки я. Раніше мій покійний чоловік теж був донором. А дочка – неповнолітня, тому ще не може ним бути. Але вже розмірковує над цим.
Із отриманням посвідчення "Почесний донор України" Святослава Святославівна почала користуватися належними їй пільгами. "Нещодавно почала їздити безкоштовно у транспорті, – каже жінка. – Щоби отримати право користуватися іншими пільгами, потрібно ще зареєструватися в товаристві "Червоного Хреста".
Більшість хворих із кровотечами потрапляють до лікарні швидкої медичної допомоги, що на вулиці Фастівській. Працівники лікарні самі неодноразово ставали донорами.
Завідувач приймального відділення Лариса Істрафілова кров здає з 19 років. Здала вже майже 15 літрів крові. Процедуру повторює раз на півроку.
Марія Сандуляк, старша медсестра урологічного відділення, двічі брала участь в акції здавання крові серед лікарів. Крові здала небагато, але заохочує інтернів та лікарів відділення.
– Із працівників лікарні особливу подяку хотілося би висловити Олександрові Степенюку, який вже майже наблизився до звання "Почесного донора України", Степанії Колісник, Оксані Пітик, Валентині Тодоріці, Світлані Івасюк, – каже завідувач відділення трансфузіології лікарні швидкої медичної допомоги Анжеліка КАЛАНЧА.
Ольга ГНІДАН

ДО ТЕМИ
Чи корисно здавати кров
Кров корисно здавати тому, що відбувається стимуляція кісткового мозку. Надзвичайно важливо для чоловіків хоча би раз у житті здати кров. Тому що після здачі крові організм людини миттєво реагує на крововтрату. Ця здатність відкладається у пам’яті. Тож коли стається втрата крові у зв’язку з аварією чи просто кровотеча, в організмі людини спрацьовує пам’ять, і захисні механізми діють швидше.