Джек-пот розміром три мільйони 60 тисяч гривень нещодавно виграв тернополянин у лото "Забаві". Як не дивно, поки що чоловік за виграшем не звертався.
Чи не зневірилися чернівчани ще у лотереї і чи сподіваються щось виграти?
– Купую лотерейні квитки майже щотижня, – зізнається чернівчанин Юрій біля лотерейного кіоску в гастрономі. – Беру відразу по два квитки, а якщо є якісь акції, то й більше. Ось, наприклад, тепер, коли є акція "придбай п’ять квитків лото "Забава" і виграй автомобіль", хочу купити п’ять квитків. Усе сподіваюся щось виграти. Коли купую лотерейний квиток, відчуваю себе до неділі мільйонером. А в неділю – знову "облом". На лотерею витратив уже стільки грошей, що й полічити не можу. Хоча чому витратив? Вони ж мені повертаються. Адже й виграші трапляються, але нечасто і то це п’ять-шість гривень.
– Ми купуємо квитки щотижня, але ще жодного разу не вигравали, – зітхає чернівчанка Ніна. – Навіть дрібного виграшу не було. Але все одно залишається маленька надія. Ініціатор гри – мій чоловік. Я його не підтримую, але й не проти цього. Так шкода: на 23 лютого купила чоловікові у подарунок п’ять лотерейних квитків. І хоч би якихось п’ять гривень виграла – а то нічого! Граємо в лото вже шість років.
Марія Іванівна, яка вже 10 років продає лотерейні квитки, розповідає, що продаж квитків збільшується після запровадження якихось акцій.
– Основні наші покупці – це люди середнього достатку, – розмірковує Марія Іванівна. – Багаті зазвичай проходять повз і навіть не дивляться у наш бік. Квитки купують і пенсіонери, і люди середнього віку, і студенти, і навіть школярі. Переважно це чоловіки, бо жінки – скупі і більше дивляться, що з їжі би купити. А чоловіки азартніші. Серйозні чоловіки купують дорожчі лотереї за 10 гривень, у яких можна виграти 250 тисяч гривень. А молодь бере дешеві квитки по дві-три гривні, де можна виграти максимум 50 тисяч гривень. Відколи продаю квитки, помітила, що дрібні виграші трапляються, а ось великі – украй рідко. Справді, у Чернівцях мало виграють. Мабуть, тому, що наша область – найменша. Тож ми й продаємо удесятеро менше квитків, ніж у інших регіонах. Минулого року один чернівецький студент виграв три мільйони гривень. Він потім приходив і розповідав, що зателефонував своїм батькам, які були на заробітках за кордоном, і сказав: "Досить працювати, я заробив гроші, відкриємо свій бізнес!" Не знаю, що з ним зараз. А у селі Романківці на Сокирянщині двоє чи троє людей виграли квартири, то їхні односельці в надії також отримати квартиру сотнями купували квитки. Виграш залежить від щасливого випадку, везіння. Але мені щось не щастить – я вже сім разів купувала квитки, але так жодного разу й не виграла. А потім думаю: "І нащо я гроші витратила на квитки?" Минулого тижня продала квитків на суму три з половиною тисячі гривень. А за місяць вторгувала аж 12 тисяч гривень!
– Порівняно з попередніми роками, лотерейні квитки купують менше, – розповіла заступник директора одного з відділень поштового зв’язку пані Алла. – Колись за день ми вторговували 1000 гривень за квитки, а тепер іноді й 300 гривень немає. Раніше люди купували по кілька дорогих квитків одразу, а тепер – по одному і найдешевші, по дві-три гривні. Основні покупці – люди середнього віку. Бо пенсіонери вже нікому не вірять, а у молоді грошей немає. Та й не лише у молоді – адже криза, і люди економлять.
І все-таки у лотереї є постійні клієнти.
– Я граю вже багато років, – розповідає листоноша Олена. – За увесь час виграла майже 300 гривень, витратила набагато більше. Але мене це не зупиняє, бо я впевнена, що колись виграю джек-пот. Інші ж виграють…
Галина МАРКІВ