Пророкування дефолту Україні останнім часом перетворилося на залякування на зразок обіцянок кінця світу. Наскільки такі прогнози реальні та що вони означають?
Чимало економістів оприлюднили свої прогнози щодо можливості дефолту в Україні. Одні кажуть, що цього року дефолту ще не буде, інші – що він настане за кілька місяців.
Натомість уряд стверджує, що дефолт Україні не загрожує, оскільки всі кредити та відсотки по них держава погашає вчасно і в повному обсязі.
Що означатиме дефолт для України? Національна валюта, за прогнозами, ще більше знеціниться відносно долара. Це спричинить банкрутства підприємств і економічну депресію. Особливо болісно позначиться дефолт на тій частині населення, яка виплачує банківські позики. Багато з цих людей стануть банкрутами. Рівень життя знизиться й розпочнеться чергова хвиля трудової міграції, особливо до Росії. Руйнуватиметься інфраструктура житлово-комунального господарства. Усі значні національні активи за безцінь перейдуть іноземним власниками. Злочинність зростатиме. Для повернення на нормальний шлях розвитку знадобиться не один рік.
ДОВІДКА
Дефолт – неспроможність виплачувати борги. Він може оголошуватися як компаніями, приватними особами, так і державами (суверенний дефолт), нездатними обслуговувати всі або частину своїх фінансових зобов’язань.
Випадки дефолтів в історії
Дефолт у Росії, 1998 рік. Спричинили його величезний державний борг Росії, криза ліквідності, низькі світові ціни на експортовану Росією сировину, популістська економічна політика й будівництво піраміди державних короткострокових зобов’язань. Наслідки дефолту були як позитивними, так і негативними. Курс рубля впав за півроку більше, ніж утричі. Збанкрутували багато малих підприємств і банків, населення втратило значну частину заощаджень, впав рівень життя. Водночас девальвація рубля дозволила російській економіці стати більш конкурентоспроможною. Російські підприємства-експортери значно зміцнилися. А зміцнення реального курсу рубля після цієї кризи тривало аж сім років до 2005 року, коли курс досяг показників 1996-1997 років.
Дефолт в Аргентині, 2001 рік. Економічна криза в Аргентині наприкінці 2001 року викликала девальвацію національної валюти (національна валюта – песо – знецінилася на 70%), закриття банків, зростання бідності і громадянської непокори. Країна тоді оголосила дефолт за боргами МВФ у розмірі 90 мільярдів доларів. Однією з причин кризи фахівці називають відмову держави від важливих аспектів національного суверенітету, особливо у фінансово-економічній сфері.
Азіатська криза, 1997-1998 роки. Сталася різка девальвація національних валют Таїланду, Малайзії, Індонезії, Філіппін, Сінгапуру та Південної Кореї. Країни цього регіону наприкінці 1990-их створили досить слабкі економічні моделі з пріоритетом фінансових послуг над виробництвом, нестримним споживанням західних кредитів і прив’язкою національних валют до долара. Поштовхом для азіатської кризи стало підвищення процентних ставок у США і зростання курсу долара, внаслідок чого згаданим країнам довелося пропорційно підвищити власні процентні ставки (і без того досить високі), щоби зберегти приплив іноземних інвестицій. Виграли від азіатської кризи транснаціональні корпорації, які за безцінь скупили цілі галузі місцевих економік. Скажімо, американський концерн General Motors поглинув корейську Daewoo Motor.
Пряма мова
Iгор БУРКУТ, політолог:
– У зв’язку з тим, що наш уряд заперечує можливості дефолту в Україні, треба робити висновок: дефолт дуже близький. Більшість українців, на жаль, абсолютно не вірить владі, причому всім її гілкам. Ситуація в економіці погіршується. Сподівання на зовнішні запозичення виявляються марними. Насувається момент, коли необхідно погашати державні борги, зовнішні й внутрішні, а грошей бракує. Тому можливість дефолту, на жаль, є вірогідною. За яким сценарієм він може розвиватися – питання складне. Багато оглядачів вважають, що за аргентинським. Інші шукають модель у російському дефолті 1998 року. Але судячи з усього, події в Україні розвиватимуться за власним сценарієм. Ми дуже наблизилися до соціального вибуху. Фактично вже створено сили, які можуть вдатися до активних дій. Лідери нової громадської організації під назвою "Геть усіх" заявляють, що в їхньому розпорядженні є до 30 тисяч активістів, які готові до найрішучіших дій. Тому про майбутній розвиток подій говорити досить важко. Одна річ, коли держава оголошує дефолт, а її населення має довіру до влади, зовсім інша – коли довіра втрачена.
Нинішнє покоління українців уже пережило дві масштабні кризи – початку 1990-их років і глибоку політичну кризу 2004 року. Досвід показує: найкраще виживають ті, хто орієнтується на власні сили і має міцний тил – город, садову ділянку або родичів у селі. Земля дозволяє перебути цей важкий період, вижити і потім знову стати на ноги.
Ярослав КИРПУШКО,
директор Буковинського центру
реконструкції й розвитку:
– Сьогодні в Україні на високому рівні хтось вирішив, що дефолт – це погане слово. А що насправді воно означає – дефолт держави, дефолт банків, дефолт великих корпорацій? Про це ніхто не говорить. Незрозуміло, чого боятися. Дефолт – це ознака банкрутства фінансистів і політиків. І вдаються до спекулювання цим терміном часто просто для того, щоби залякати людей, посилити паніку. Щоби хтось вийшов із влади і сказав, що це я вас виведу з цих бід. Діє схема: маніпуляція народом – паніка – поява рятівника. І за таке треба відповідати, бо якісь окремі "діячі" не мають права погрожувати країні.
Чим загрожує дефолт звичайним людям? Пригадайте 1998 рік. Долар став дорогим, купівельна спроможність людей знизилася, знизилися ціни на житло в три-чотири рази. Люди вкотре вчилися купувати вітчизняні товари, і це стало однією з причин економічного піднесення. Виграє у цій ситуації той, хто переорієнтується на дешевші доступні товари.
Дефолту можна боятися тому, хто назичив грошей і не може заплатити. А якщо людина заробляє на свої потреби – для неї не буде дефолту. Сьогодні відбувається просто спроба залякати людей, як колись лякали кінцем світу. І нинішній стрибок долара є однією з реакцій на ці очікування населення. Люди гадають, що далі буде гірше, і купують долари, щоби перестрахуватися. Теоретично це ніби правильно, але невідомо, що буде потім. Крім того, такі дії суперечать правилам ринку – купувати валюту слід, коли вона дешева, а не на підйомі курсу. І не забувати, що долар, як інші валюти, має два ризики – інфляція та ризик крадіжки.
26-02-2009, 12:06
0
17 592
