Православна церква святкує Стрітення Господнє 15 лютого. У народі це свято чекають як знак наближення весни.
– З цим днем пов’язана реальна історична подія з життя Ісуса Христа, – розповідає настоятель Свято-Георгіївської церкви міста Новоселиця Петро ГОРБУЛЬ. – Матір Божа на сороковий день після народження Ісуса Христа принесла сина та необхідні жертви до Єрусалимського храму. Так було сказано у законі Мойсея (своєрідна дяка Богові за народження дитини та за одужання матері після пологів). Це свято нагадує про необхідність дотримання православних традицій та обрядів.
Дохристиянська назва цього свята "Зимобор" або "Громовище". Цього дня, вважалося, що зима з літом зустрічається й бореться. І хоча ще лежав сніг і бували морози, але вже люди знали, що "лютневий сніг весною пахне".
На Стрітення існує традиція освячувати свічки. Люди вірять у велику силу стрітенських свічок, які здатні захистити і дім, і родину від усілякого лиха. Освячена цього дня свічка називалася "стрітенською", "громницею", "громовою" і запалювалася в непогоду для захисту оселі від блискавки й грому. Нею обкурювали оселю й худобу та давали в руки вмираючій людині, коли читали відхідну молитву. Стрітенською водою лікували навроки. Окроплювали нею худобу, бджіл, тих, хто вирушав у далеку дорогу, йшов на війну, примовляючи: "Боже тебе збережи".
Завбачливі господарі цього дня спостерігали за погодою: ясний і тихий день віщував добрий урожай і багато меду, іній – добру картоплю й гречку. Казали: "Коли на Громницю півень нап’ється водиці, то на Юрія віл не напасеться травиці", – тобто
після відлиги пізно зійде "паша" для худоби. (А. Бабчук)
