«Сина б’ють в інтернаті, хочу повернути його додому»

Багатодітна матір, яка народила п’ятьох дітей, тепер виховує лише найменшого – восьмимісячного Владика. За рішенням Першотравневого районного суду, її позбавили батьківських прав. Її двійнят усиновили іноземці, дочка Інна перебуває під опікою бабусі, а найстарший Максим – в обласній школі-інтернаті для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки. Мати стверджує, що в інтернаті її дитину б’ють, і хоче повернути Максима додому.
"Син любить мене і хоче бути зі мною"
– Мій син скаржиться, що його б’є вихователь інтернату, – розповідає Марина. – А ще вихованці закладу, за словами сина, роблять йому якусь "темну". Не знаю, що це означає, але синові соромно мені в цьому зізнаватися. Максим розповів мені, що вихователь за те, що він вийшов без дозволу на вулицю, вдарила його у скроню. А якось взагалі побила його прутом аж до синців на ногах. Коли малий почав казати, що розповість мені про все, вихователька сказала, що йому нікому скаржитися, бо мама позбавлена батьківських прав. Як таке можна казати дитині?!
Мати особливих претензій до самого інтернату не має. Каже, що і годують добре, і навчають непогано. Просто жінка шукає шляхи, аби забрати сина з притулку.
У лютому 2008 року Марину викликали на судове слухання про позбавлення її материнських прав. "Того дня мене позбавили прав на моїх дітей. Після суду двійнят забрали усиновлювачі за кордон, дочку віддали бабусі, а от мого Максимка відправили до інтернату. З того часу свого сина я можу бачити лише недовго у приймальні інтернату біля охоронця. Навіть забрати на свята не дозволяють. Я його провідую й гостинці приношу. Він у мене хороший", – каже Марина.
– Живу вже третій рік у громадянському шлюбі, – продовжує жінка. – Планую розписатися зі своїм співмешканцем. Він працює на автомийці. Трохи заробляє. Він добре знає Максима і не проти, аби мій син повернувся додому. Наступного року віддам меншенького Вадика в дитячий садочок і буду шукати собі роботу. Впевнена, добре потім заживемо.
Марину Володимирівну знову викликають на судове слухання. Цього разу суд розглядатиме питання про виплату аліментів на Максима. За законом, батьки, які були позбавлені батьківських прав, не звільняються від обов’язку утримувати дітей. Мати вирішила, що краще забере дитину з інтернату і виховуватиме сама. Каже: "Син любить мене і хоче бути зі мною".
"Дитина хороша, але постійно кудись зникає"
– Мені подобається Максим, хороша дитина, – каже заступник директора з виховної роботи обласної школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, Віктор МОСКАЛИК. – За 25 років моєї роботи в інтернаті таких скарг не було. Мама цієї дитини до мене особисто не підходила. Хоча я на вихідні, як правило, перебуваю в інтернаті. Якось, пригадую, Максим із товаришем пішли у сад після обіду, ми шукали його чотири години. Можливо, тоді він і побився у саду. Хлопці лазили деревами, рили землянки. Вихователька їх сварила, але бити вона не могла і не мала права. Усі заходи покарання, які ми можемо застосувати, це виховна бесіда. Матір, наскільки мені відомо, невдоволена рішенням суду. Вона хоче забрати дитину додому. Відвідує Максима двічі-тричі на місяць. Розумію, що дитині потрібна мама і ніхто її не може замінити. Батьківської любові інтернат не компенсує. Але слід враховувати умови проживання батьків та їхні можливості забезпечити дитину. Хочу переконатися у тому, що якщо дитина повернулася у сім’ю, їй там добре. Тоді й у мене совість чиста. Максима вже навіть хотіли усиновити, але дитина відмовилася. Якщо матір подать на суд про відновлення батьківських прав, мені доведеться свідчити про її житлові умови, чи змінила спосіб життя, знайшла роботу тощо. Ми повинні писати її характеристику, вказувати, скільки разів приходить до дитини, як себе поводить. Я тільки за те, щоби діти були разом із батьками. Але мамі треба прикласти теж чимало зусиль, аби суд прийняв рішення щодо поновлення батьківських прав.
– Максим хоче гратися зі старшими дітками, потім скаржиться, що його ображають, – розповідає вихователь інтернату Наталя СПІЧЕНКУ. – Дитина хороша. Щоправда, постійно любить кудись зникати. Якщо у мами є претензії, нехай підійде до мене і з’ясує це. Мама постійно просить забрати дитину додому. Приходить не часто, але може просидіти чотири години з Максимом. Жінка шкодує, що їй не дозволяють забирати дитину. Але ж не треба свою образу зливати на інших, тих, хто наразі дбає про її сина.
– Хочу жити з мамою, я її люблю, – каже вихованець інтернату Максим. Мама за мною доглядала. Вона варила мені картоплю, вареники. Мама приходить до мене, приносить солодощі. Колись з іншого інтернату мама мене забирала додому. Хочу, як і раніше, бути вдома на вихідні.
Антоніна БАБЧУК