Взимку чарівні панянки в одязі ХІХ століття та з кошиками квітів, які вперше з'явилися перед 600-літтям, теж походжатимуть вулицею О. Кобилянської. Одягнуть дівчата хутряні шубки та муфточки. Організатори хвилюються, як поводитимуться живі квіти у морози, а тому шукають гарний папір, щоби максимально захистити їх від холоду.
Ольга Циганчук та Альона Білоус – автори ідеї - навіть не сподівалися на такий успіх. Здавалося, що з часом ідея вичерпає себе, натомість кошики щоразу залишаються порожніми. Букетики складають із троянд, хризантем, гілочок гіперікуму та гістрамерії. Прикрашають намистинками, бісером та бантиками.
- Ескіз корзини ми перемальовували кілька разів, а коли з'явилася ідея костюму – втратили сон, - розповідає Альона.
- Дуже хотілося нагадати про ангельську чистоту та романтику. Одягаючи сукні, наші дівчата змінюються на очах. У них навіть рухи та поведінка стають іншими, - доповнює Ольга.
Іноді Ольга і Альона самі виходять на вулицю О. Кобилянської, щоби поспостерігати, як працюють дівчата-квітникарки, і як це все загалом виглядає.
- Перехожі зупиняються, милуються, - розповідає Ольга. - Діти бігають поруч. Іноземці навіть аплодують. У перші дні хлопці вигукували: ти – найкраща!
- Якось до дівчини-квітникарки підійшла старенька бабуся, щоби пригостити її цукерками - розповідає Альона. – Дівчина засоромилася, відмовлялася. "Візьміть, будь ласка. Ви такі гарні, так радуєте душу! Я не знаю, як вам віддячити..." - сказала старенька.
Звичайно ж, головні покупці букетів – закохані пари. Їх на пішохідній вулиці міста чимало, тому справа Ольги й Альони йде успішно.
- Щоправда, стає сумно, коли йде закохана пара, і хлопець хоче подарувати дівчині букетик, вона ж відтягує його зі словами "ти що, здурів?" Але таке, швидше, виняток, ніж правило, - підсумувала Ольга. (Надія Андрійців)
