Сьогодні ми втрачаємо архітектурну спадщину міста і, якщо колись з’явиться в казні достатньо коштів, відновити втрачене буде неможливо, йшлося на круглому столі "Чернівці, які ми втрачаємо…", організованому Спілкою активної молоді.
Члени САМу здійснили чималу роботу з обстеження будинків, які ремонтувалися до 600-ліття Чернівців. Зокрема порівнювали фото зовнішнього вигляду до і
після ремонту. Особливу увагу звертали на архітектурні прикраси фасадів – ліпнину, барельєфи, балкони, водовідвідні елементи. Як свідчить дослідження, часто після ремонтів вони зникали.
– З кожним ремонтом зникають окремі архітектурні елементи і прикраси, – вважає голова Спілки активної молоді Володимир БЕШЛЕЙ. – Обстежено 20 пам’яток архітектури національного значення і понад 300 – місцевого. Найчастіше після ремонтів зникають ліпнина під вікнами, невеликі барельєфи, замість фігурних верхівок дощових ринв роблять прості – без жодного декору.
Втім, є чимало прикладів і збереження пам’яток – Володимир Бешлей продемонстрував і фото тих будинків, де було відновлено скульптури чи прикраси.
На жаль, в місті після 600-річчя реставраційні роботи, через брак коштів, не здійснюються взагалі. Як розповів голова
Шевченківської райради Михайло Пазюк, за більш ніж 20 років його роботи в районі було відреставровано лише один будинок на початку 80-их років. А сьогодні здійснюються лише підтримуючі ремонти, щоби будівлі не руйнувалися.
Навіть реставратори визнали, що не завжди за роботами здійснюється достатньо кваліфікований контроль влади. Ще однією проблемою є брак кадрів. Щоправда, ситуація ще не є критичною, адже у Чернівцях готують реставраторів в училищі №5.
Та найголовнішою проблемою є невисокий рівень культури чернівчан. Якщо на підприємства, які недбало ставляться до робіт, ще можна вплинути, то на мешканців, які нищать прикраси під час ремонтів, управи майже немає. Невеликі штрафи нікого не зупиняють. Як наслідок, історичний будинок розфарбовують різними кольорами, обшивають балкони пластиком, під частиною вікон збивають ліпнину.
Ігор ДОВГАНЬ
