Головний виконавчий директор Інституту психосоматики з Варшави, професор Богдан Васілєвський про те, як вибрати свого лікаря та як впливає на здоров’я стрес.
Професор Богдан Васілєвський приїжджав до Чернівців на запрошення Буковинського державного медичного університету. Укладено угоду щодо науково-практичної співпраці, академічного обміну між Буковинським державним медуніверситетом та Варшавським інститутом психосоматики.
Богдан Васілєвський читав лекції, провів майстер-клас із діагностики та лікування психосоматичних розладів. Кореспондент "МБ" зустрілася з високим гостем, щоби поговорити про лікарів і пацієнтів: як нам навчитися довіряти один одному, як вибрати свого лікаря...
Змінилося життя – змінилися хвороби
– У часи Союзу популярною була приказка, що всі хвороби – від нервів...
– То, мабуть, сильно сказано, але можна сказати, що всі хвороби мають свою нервову або психологічну складову. І є такі, в яких ця нервова складова є основною, і їх ми називаємо психосоматичними.
За професією я – психіатр, спеціаліст із психотерапії і психіатрії. Займаюся терапією психосоматичних порушень (хвороб, які виникають на нервовому грунті). Ситуація виглядає так: хвороби, які виникали в XIX столітті, переважно були спричинені інфекційними збудниками чи нещасними випадками. Сьогодні такі хвороби дуже добре лікуються. З плином часу вони змінилися, до них призводять різні фактори: і фізичні, і психічні, і суспільні. Нині дедалі більше власне психосоматичних хвороб. Якби ми розмовляли 50-100 років тому, то їх було би дуже небагато.
Навіть така хвороба, як грип, має психосоматичну складову. Адже доведено, що коли людина перебуває в умовах хронічного психоемоційного напруження, у неї знижується імунітет, а отже, захворіти на нежить в неї більше шансів.
– Чому це трапилося? Ми змінилися чи світ?
– Змінився спосіб нашого життя, змінилися хвороби... Деякі з них ми повністю здолали (наприклад, віспу)...
Медицина добре лікує гострі, раптові стани, але часто міняє значну проблему на маленькі, але тривалі. Як-от, інфаркт. Ми лікуємо інфаркт серця, але після цього людина довго хворіє не лише на серце, але має тривожно-депресивні розлади, важко долає труднощі у функціонуванні, пов’язані із перенесеним гострим станом. Щоби пацієнту повернути гарне самопочуття, потрібна робота кардіолога спільно із психологом, психотерапевтом або психосоматиком.
– То ви навчаєте лікарів лікувати не лише тіло, а й душу?
– Кожна хвороба завжди є частково в тілі, частково – в душі. Якщо хворий не має волі до життя, то набагато частіше хворіє, такі люди швидше помирають.
Тому у лікуванні хвороб фізичних потрібна підтримка душі й емоцій.
– У Польщі обов’язково хворого лікують і лікар, і психотерапевт?
– Це занадто дорога справа, щоби завжди працював і лікар, і психотерапевт. Так трапляється тільки у складних випадках. І тому потрібно, щоби сімейний лікар, спеціаліст загальної практики, був трохи психосоматиком. Це програма, яку починає реалізовувати наш інститут разом із БДМУ, ми підписали угоду про співпрацю.
"Чоловіки! Слухайте своїх дружин!"
– Який орган найбільше страждає у людини, яка нервує?
– Кожна людина має якийсь орган, на якому найбільше позначається стрес. Для когось це – кишечник, для іншого – голова, а для когось – серце.
– В Україні пацієнти недовірливі, часто до чи після візиту до лікаря шукають інформацію про хворобу в Інтернеті (чим лікуватися)...
– У Польщі подібна ситуація. Вважається, що найпопулярнішим лікарем є "Доктор Гугл" (популярний інтернет-пошуковик, – авт.). Але проблема полягає в тому, що коли є два лікарі і кожен говорить по-іншому, тоді хворий йде до третього, а той ще інше каже! І це величезні клопоти для пацієнта. Тому що довіра до лікаря дуже важлива, вона також лікує. А результат такий: хворий лікується сам, сам собі є лікарем.
– То скрізь те саме?
– Дуже подібно і в Україні, і в Польщі. У деяких країнах Європи, наприклад, у Швеції, Німеччині це менша проблема... Люди не мають довіри, всі хочуть усе перевіряти.
– То це така людська природа?
– Людська природа, так..
– Є такий момент: лікар із часом "професійно вигорає": нелегко однаково співчувати першому і тисячному пацієнтові.
– Власне цим ми займалися у БДМУ: розмовляли, як проводити профілактику, як лікувати лікарів, які страждають на професійне вигорання. Бо лікар – це не робот і не машина, на ньому також позначається ця складна професія.
Тому ми повинні подбати про те, щоби захистити лікарів від професійного виснаження. І відправляти їх на профілактичні курси, на лікування, щоби повністю не вигоріли, не зламалися.
– Що би ви порадили пацієнтам?
– По-перше – треба мати одного лікаря, якому довіряєш і з яким постійно радишся. По-друге – не змінювати надто часто лікарів. По-третє – лікуватися, коли прояви хвороби ще незначні або їх немає, а не коли вже хвороба розвинулась. Ще важливе зауваження стосується чоловіків, які завжди є воїнами, здоровими і сильними: "Слухайте своїх дружин! Лікуйтеся раніше, доки не стало геть зле!"
Юлія Боднарюк
Довідка
Соматичні захворювання, зумовлені психогенними факторами, називають "психосоматичними розладами". Причинами психосоматичних захворювань найчастіше стають психологічні, психічні процеси хворого, а не будь-які інші фізіологічні причини.
Якщо медичне обстеження не може виявити фізичну або органічну причину захворювання, або якщо захворювання є наслідком таких емоційних станів, як гнів, тривога, депресія, почуття провини, тоді хвороба може бути класифікована як психосоматична.
Сьогодні традиційна медицина визнає, що 75 відсотків усіх захворювань є психосоматичними, тобто має як фізичні, так і емоційні або ментальні причини.
