Напередодні Дня Перемоги у Сумській обласній науковій бібліотеці головний інспектор по зв’язках з громадськістю Сумської митниці Ігор Назаренко презентував поему "На крилах долі". І. Назаренко взявся до написання віршованого твору через незвичну долю та суперечливі думки щодо Героя Радянського Союзу Івана Даценка. Про льотчика, командира екіпажу важкого бомбардувальника ТБ-4 він дізнався під час відвідання Диканського краєзнавчого музею. І. Даценко народився на Полтавщині неподалік Диканьки. Під час війни Іван Даценко виконав 283 бойові вильоти. 1943 року був збитий під Львовом і довгий час вважався загиблим. Посмертно командиру літака присвоїли звання Героя Радянського Союзу. Але історія набула продовження 1967 року, під час Міжнародної технічної виставки у Канаді. До радянської делегації тоді входив легендарний танцюрист Махмуд Есамбаєв, хобі якого було збирати танці народів світу. Він і попросив показати йому танок "макумба" – ритуальний танець індіанського шамана, що виконується лише раз за життя. Великого танцюриста познайомили з Проникаючим Вогнем – вождем племені могавків-кохнавик, яким виявився Іван Даценко. З’ясувалося, що льотчик вистрибнув з палаючого літака, потрапив у полон, втік, але повертатися додому не забажав. Адже у ті часи полонені вважалися зрадниками
Батьківщини. Історією льотчика зацікавилося КДБ, намагалося встановити контакт з "українським індіанцем". Втім, той не схотів спілкуватися з КДБ, й тоді його ім’я навіть викреслили з Книги Пам’яті Героїв Радянського Союзу.
За однією з версій, Іван Даценко вже помер. Проте дехто вважає, що він живий, хоча минулого року йому мало виповнитися 90 років. Іван Даценко залишив по собі трьох дітей та внуків.
Саме цю дивовижну історію й описав Ігор Назаренко.
УКРІНФОРМ
