Щирість у стосунках – це те, чого потребує кожен з нас. Але за дивним збігом обставин ми рідко отримуємо таке щастя. Чому?
Про це пише Максимум.Фм.
Якщо ми хочемо бути щирими, то ми насамперед маємо бути щирими з самим собою. Якщо людина, з якою ми встановлюємо близькі стосунки, нам по-справжньому дорога, ми з легкістю відмовимося від своїх претензій (очікувань і вимог), причому зробимо це щиро і від усього серця, всім серцем. Якщо ж наші принципи і погляди, наше уявлення про життя нам дорожче, то нема чого і мучитися.
Всі ми боїмося зради, кожен з нас знає, що гірше за це у стосунках між близькими людьми нічого немає. Але що таке "зрадництво", коли вголос ми кажемо "Так!", а про себе додаємо "але за умови". Можливо, нам страшно зізнатися? Може, ми не готові повністю довіритися? Може, ми не так сильно любимо цю людину, якщо виставляємо умови? Але навіщо тоді розраховувати на щирість?
Формування щирих і по-справжньому близьких відносин з іншою людиною – це велика праця. Але це аж ніяк не праця з "налагодження компромісів", це праця з визначення пріоритетів: що важливіше – він або я з моїми бажаннями, поглядами і претензіями? Ми маємо розуміти, що все, що ми робимо в наших стосунках з іншими людьми, ми робимо для СЕБЕ, це нам потрібно.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
