Фотографія набула популярності на Буковині у 1860-х роках. У цей час поширився спосіб фотографування за допомогою мокрого колодієвого процесу (створення негативного зображення на прозорій скляній пластині, – авт.). Це здешевило собівартість виготовлення зображень та зробило фотографію масовою.
Про це розповідає Катерина Валявська, провідна наукова співробітниця Чернівецького краєзнавчого музею. Вона досліджує давні фотографії та активно працює над книгою про чернівецьких фотографів ХІХ-ХХ століть, пише molbuk.ua.
Ким були перші фотографи в Чернівцях
Перші фотографи в місті працювали в портретному жанрі. Зробити фото було досить дорого, тому фотографувалися здебільшого представники еліти.
У цей час фотографами були тільки чоловіки. Усі вони походили із середнього класу та мали певний стартовий капітал, адже таке заняття потребувало значних витрат. Як правило, з початком кар’єри допомагала родина. Відомо, наприклад, що батьки одного з перших фотографів в Чернівцях Віллібальда Бельдовича були досить заможними.
"Бельдович володів науковими знаннями з оптики та хімії. Ремесла навчався у віденських майстрів. Фотоательє в Чернівцях відкрив у 1864 році. Він був власником аптеки, а також вів громадську та політичну діяльність. Відомий тим, що зробив фото під час закладання першого каменя на будівництві кафедрального собору Святого Духа ", – розповідає Катерина.
Майбутній фотограф повинен був пройти повний курс навчання, яке тривало три роки, та отримати дозвіл.
З розвитком фотографії в Чернівцях почали з’являтися фотостудії. На зворотному боці світлин Антона Ключенка зазначалося, що його заклад був першим художнім фотоательє на Буковині.
"У 1872 році Антон Ключенко закінчив навчатися на фармацевта у Львівському університеті. Він був дипломованим аптекарем і хіміком-практиком. Виконав серію сюжетних робіт з різними етнічними групами Буковини. Ці світлини були розфарбовані вручну. Більшість тогочасних фотографів працювала в ательє, натомість Ключенко пропонував виїзні фотосесії. Це були світлини господарських споруд, тварин, могил, будинків чи навіть хворих людей перед операціями та посмертні фото", – розповідає дослідниця.
У 1880-х до Чернівців прибуло кілька фотографів зі Львова. Вони почали відкривати фотостудії у Чернівцях, адже тут була менша конкуренція. Серед них – фотограф Теодозіас Багринович. Його фотостудія розташовувалася на вулиці Головній, 36, навпроти готелю "Молдавія".
Історикиня каже: "Багринович був майстром портретного фото. Також робив фото різних культурно-освітніх товариств, фоторепортажі для преси, був автором міських панорам Чернівців".
Хто зробив фото Кобилянської та Лесі Українки
У найбільш популярних ательє крім власника було ще декілька співробітників. У Йоганна Кржановського працювало семеро людей.
Катерина розповідає: "Свій фотосалон він відкрив на початку ХХ століття. Особливістю цього закладу були великі вікна-вітрини, де виставляли фото на огляд. Найзнаменитішою роботою Кржановського є спільне фото Ольги Кобилянської та Лесі Українки, яке подруги зробили влітку 1901 року".
Фото з фондів Літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської
У міжвоєнний період найбільш визнаним фотографом був Саломон Давид Брюль, який отримав дозвіл на відкриття фотостудії у 23 роки. У краєзнавчому музеї зберігається оригінальна вивіска його фотосалону.
Вивіска з фотосалону Саломона Давида Брюля
Останні кабінетні портрети датуються 1920-ми роками. Після популярним став формат поштової картки. Ці фото не мали жорсткої картонної основи, а на звороті місце для адреси та марки, щоб його можна було надіслати поштою.
Поштові картки
Фото зроблені з експозиції Чернівецького обласного краєзнавчого музею
Цікавим є й той факт, що до початку Першої світової війни у Чернівцях жінки як дружини могли допомагати своїм чоловікам у фотоательє, або ж працювали найманими працівниками – асистентками. Про те ким були перші фотографині у Чернівцях читайте за посиланням.
Як розвивається сучасне фотомистецтво у Чернівцях
З початку 90-х років у Чернівцях діє Всеукраїнська творча Національна спілка фотохудожників України. Зараз її очолює Тетяна Геда.
Першим головою Чернівецької спілки був фотограф В'ячеслав Тарновецький. Його роботи є в музеях Франції, Сполучених Штатів, Германії й багатьох приватних колекціях по всьому світу.
Тетяна Геда, голова Чернівецького осередку Національної спілки фотохудожників України
Потрапити до спілки можна з 18 років. Приймання проводиться у два етапи:
"На рівні обласної організації, тобто тут у нас в Чернівцях, кандидат подає роботи, художня рада їх роздивляється, і якщо ці роботи відповідного рівня, ми приймаємо людину в кандидати. Потім ці роботи відправляються до столиці, там є приймальна комісія, вона знову це все переглядає і при схвальному рішенні людина стає повноцінним членом спілки. Тоді вона отримує посвідчення, і відповідно має всі права та обов'язки", – пояснює Тетяна.
Також мисткиня додає, що сотню років тому заняття фотографією було винятковим. Треба було мати технічну освіту, розбиратися у фізиці, оптиці, хімії, бо ці процеси були складними. Сьогодні фотомистецтво, залишаючись унікальним, стало доступнішим для всіх захоплених.
Фото Сергія Полякова, члена спілки фотохудожників
Фото Тараса Перуна, члена спілки фотохудожників
"Сьогодні процес створення фотографії в рази швидше, аніж це було, до прикладу, 40 років тому. Коли фотографи працювали з плівковими камерами, від моменту натискання на кнопку спуску затвору до остаточного результату потрібно було пройти ще кілька етапів обробки. Зараз, маючи цифрову камеру, майстру набагато легше відстежувати та редагувати результати своєї праці", – розповідає Тетяна Геда.
Майстриня наголошує, що крім технічної якості, фотографію треба "вибудувати" композиційно та вкласти в неї певні сенси, саме тоді вона "торкнеться" глядача.
"Також важливе вміння "опинитися в потрібному місці в потрібний момент" з камерою напоготові. В цьому сенсі за півтора століття нічого не змінилося", – додає фотографиня.
Вам може бути цікаво:
"Пам'ять написана світлом": у Чернівцях відкрили виставку старовинних фото
Архів із сімейного альбому: чернівчанка розповіла про унікальні фото, які віднайшли в старому будинку
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram