Ким були перші фотографині у Чернівцях

Фотографія у другій половині ХІХ століття була виключно чоловічим ремеслом. Для того, щоб опанувати даний фах необхідно було пройти навчання, тривалістю не менше трьох років. Після, майстри отримували посвідчення, яке давало можливість легально займатися фотосправою.

Про це molbuk.ua розповіла Катерина Валявська, провідна наукова співробітниця Чернівецького обласного краєзнавчого музею та дослідниця.



До початку Першої світової війни у Чернівцях жінки як дружини могли допомагати своїм чоловікам у фотоательє, або ж працювали найманими працівниками - асистентками. Зокрема, й Девер Цілі, про що ми дізнаємося з адресної книги Чернівців за 1914 рік.

А от Хінка Ауслендер отримала право займатися фотографією у 1910 році, про що свідчить ремісниче свідоцтво.




"З початком Першої світової війни деякі фотографи пішли добровольцями на фронт, дехто передав справу в руки дружин чи доньок. Відтак, в будинку на площі Франца Йосифа, (нині Соборна площа авт.), ательє, що належало Адаму Артуру Брюку, керувала його дружина Емілія Брюк. Також відомо, що власницями фотостудій у міжвоєнний час були Генрієта Скурей та Фельберґ Елька. Ательє останньої мало назву "ЕLK", – розповідає дослідниця.






В експозиції Чернівецького обласного краєзнавчого музею на стенді експонується фото авторства Фельберґ Ельки, із зображенням дитини (з сімейного архіву родини Цаплер авт.).

"На фото дітей помітна абсолютна безпосередність, натомість на індивідуальних світлинах дорослі намагалися демонструвати своє власне альте-его", – зауважує Катерина.




У 1920-1930-х роках фотографією у місті також займалися Клара Балан, Пауліна Ліхтблау, Кярна Нудельман, сестри Марія та Роза Рібер, Неллі Задобровська. Відомо й про Сабіну Брюк, яка працювала у фотоательє Давида Сабата в Кіцмані.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram