Завітавши в Чернівці, неодмінно варто побачити один з найкрасивіших архітектурних шедеврів України — Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації. Зараз в комплексі цих будівель розташований Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
Щоб відвідати це місце, є багато причин, пише gazeta.ua
Побачити один з найкрасивіших університетів Європи
Проект Резиденції митрополитів створив чеський архітектор Йозеф Главка. У 1864 році буковинський єпископ на місці урочисто заклав наріжний камінь у фундамент каплиці Св. Іоана Нового Сучавського. З цього почалося будівництво комплексу, що тривало майже двадцять років. Сьогодні подивитися комплекс цих будівель їдуть з різних країн.
Пройти коридорами старовинних будівель і відчути себе наче у Хогвардсі
Багато туристів кажуть про університет саме так: "Наче у Хогвардсі побували". Це й не дарма, бо масивні будівлі вражають своєю старовиною і симбіозом різних архітектурних стилів усіх культур і народів, які жили на Буковині в різні часи. В контурах стін помітні мотиви романської й візантійської архітектури. Вежі з куполами — це мавританські елементи. Готику можна помітити, якщо придивитись до декоративних деталей стін і особливих форм дахів. Є тут, звісно, і гуцульські орнаменти. Всі стилі переплетені дуже гармонійно.
Читайте також: ЧНУ потрапив у ТОП-10 цікавих місць для подорожей
Відвідати церкву Трьох Святилелів
Унікальний храм на території університету оздоблювало кілька провідних майстрів високого рівня. Темперні розписи з біблійними сюжетами виконував професор-маляр із Відня Карл Йобст, а до створення парку з зі штучним гротом дерев долучався сам Йозеф Главка.
Прогулятися парками й алеями університету
Навколо корпусів навчального закладу акуратно висаджені дерева й пострижений газон, за якими ведуть постійний нагляд. Крім того, на території університету є цілий ботанічний сад, який заклали у 1877 році. Його площа становить 3,5 гектари. Тут є безліч унікальних, в тому числі й рідкісних рослин — троянди, магнолії, 145 видів кактусів, японська айва і болотний кипарис. З 1918 року тут почали також культивувати рослини, поширені на Буковині.
