Румунські майстри безкоштовно будують житло для луганських біженців на Буковині. Двоповерховий дім споруджують в селі Кам’янка Глибоцького району для багатодітної родини з Луганщини, яка, окрім своїх п’яти дітей, виховує ще семеро прийомних.

Про це йдеться в сюжеті телеканалу ТВА.

Малий Тимофій зі Стаханова будує дім для іграшок. Цю гру він підгледів у дорослих, які тут же поряд зводять дім справжній, для його великої родини, яка через війну втратила все. Дізнавшись, що на Буковині знайшов прихисток будинок сімейного типу з Луганщини, небайдужі віряни з Румунії вирішили забезпечити дітей житлом.

- Приїхали ці друзі з Румунії, котрих ми не знали і які нас не знали. Вони купили дім нам цей. Це звичайно дня нас було диво велике. Але ще більше диво було, коли вони розпочали це будівництво, - розповідає переселенка з Луганської області Інна Черненкова.

І місцеві мешканці, і влада взялися підтримати нових сусідів. Але й вони погоджуються, що без ініціативи румунів, які своїм коштом і з власних матеріалів взялися облаштовувати помешкання переселенцям, допомогти цій великій сім'ї було б важко.

- Приїжджають з Румунії кожного дня. І кожного дня туди їдуть. До себе на Батьківщину. Це не так аж далеко. Кілометрів, може, до сорока. І ми раді цим всім. Що є ще такі люди закордоном, хочуть допомогти і не байдужі до чужого горя, чужої біди, - зауважує сільський голова Кам’янки Дмитро Шмідт.
Сучасний будинок обіцяють закінчити до зими, але вже зараз, за першими обрисами, кожен член родини приглядає в ньому куточок для себе.



- Ми до кінця так і не знаємо, але кажуть, що тут внизу буде кухня, їдальня, зал, кімната. Нагорі буде 4 кімнати також . Так ми приблизно дивимося, але ще не знаємо, як воно все буде, - каже переселенка з Луганської області Інна Черненкова.

Як наголошує багатодітна мама, нині, після року митарств, її діти врешті почали звикати до нового помешкання.

- За рік я вперше почула від дітей слово "дім". Зазвичай, коли ми були десь у гостях, ось я не чула "додому поїхали". А зараз я вже чую "додому". Буквально нещодавно я це почула. Значить є якийсь рух, є якийсь, - зазначає переселенка Інна.

І ці, навіть найменші члени родини, намагаються допомагати закордонним будівельникам. Щоб швидше завершився "кочовий" період у їхньому житті.