"Роль інтелектуала в Україні та світі, сенс іронії, нацистський і комуністичний тоталітарні режими в зображенні Тадеуша Боровського і Ґустава Герлінґа-Ґрудзінського, Тарас Шевченко очима Григорія Грабовича, Іван Франко очима Ярослава Грицака, Леся Українка очима Оксани Забужко, Юрій Андрухович очима Карла-Йозефа Цумбруннена, але також Майдан і пореволюційна розгубленість, примирення з Польщею і війна з Росією, Крим і Донбас – ось неповний перелік тем, більшою чи меншою мірою заторкнутих у цій збірці", - розповідають у видавництві "Книги ХХІ".
"Інтелектуал, який у наші дні, після стількох історичних прикладів, словом чи ділом підтримує тоталітарний режим або сповідує тоталітарні ідеї, – це для мене якийсь нонсенс, contradictio in adjecto. Про біду можна собі уявити землероба, пролетаря чи там урку, який досі плекає ілюзії, що панування його нації, класу чи клану буде для нього вигідним. Але інтелектуал, який таврує ліберальну демократію, виступає тим самим проти "ринкової площі слова", тобто єдиного місця, де він вповні може бути вільним інтелектуалом, і накликає на свою голову котрийсь із тих режимів – байдуже, комуністичний, нацистський чи уркаганський, – за яких вільні інтелектуали зустрічаються хіба що у в’язницях. Ні, все-таки люди "простіші" рідко доходять до таких самогубчих фантазій. Принаймні якось мені не доводилося чути, щоб футболісти виступали проти стадіонів, сантехніки – проти унітазів чи кишенькові злодії – проти грошей. А інтелектуали проти підстав власного існування – потрафлять", - пише Олександр Бойченко.
Довідка
Олександр Бойченко (нар. 1970 р. у Чернівцях) – літературний критик, публіцист, перекладач. Триразовий стипендіат програми міністра культури Польщі Gaude Polonia. Автор збірок есеїстики "Щось на кшталт Шатокуа", "Шатокуа плюс", "Аби книжка" та "Мої серед чужих". Із польської переклав збірку оповідань Тадеуша Боровського "У нас, в Аушвіці...", роман Даніеля Одії "Тартак", п’єси "Пісочниця" і "Перший раз" Міхала Вальчака, "Валіза" Малґожати Сікорської-Міщук, "Тикоцін" Павела Демірського і Міхала Задари, а також кілька десятків творів "малої форми" Марека Гласка, Лєшека Кола- ковського, Юзефа Гена, Яна Гімільсбаха, Ольги Токарчук, Анджея Стасюка та ін. З російської – роман Віктора Єрофєєва "Хороший Сталін" та повість Ігоря Померанцева "Баскський собака".
