Кладовище на Зеленій претендує на статус національного заповідника

Вісім надгробних пам’ятників і родинних гробівців стануть пам’ятками монументального мистецтва, а кладовище на вулиці Зеленій може отримати статус національного заповідника.

Громадська консультативна рада з питань охорони культурної спадщини міста затвердила список із восьми найоригінальніших пам’ятників і гробівців, які мають мистецьку цінність. Їх обрали львівські спеціалісти в історико-культурному заповіднику на вулиці Зеленій. Дослідження обійшлося міському бюджету в 50 тисяч гривень.

– Ми досить довго обирали з-поміж багатьох цікавих пам’ятників, оскільки їх виявилося досить багато, – запевнив Ігор СЬОМОЧКІН, керівник відділу пам’яткознавства Львівського інституту "Укрзахідпроектреставрація". – Ми повинні добре вивчити ці пам’ятки монументального мистецтва, оформити документацію на них і внести їх до переліку пам’яток культурної спадщини України. Після цього вони отримають охоронний статус держави, і можна буде сподіватися на виділення коштів на їхню реставрацію. Але насамперед ми готуємо базу для того, щоб у майбутньому популяризувати Чернівецький історико-культурний заповідник і його пам’ятники. Хоча найстаріша частина кладовища перебуває у досить занедбаному стані. Судячи з усього, не вистачає коштів на наведення ладу. Можливо, місту слід запозичити досвід інших міст, де гроші на реставрацію давніх надгробків збирають самі жителі. (Надія БУДНА)

Пам’ятники монументального мистецтва:

* надгробок на могилі Володимира Залозецького – відомого хірурга і громадського діяча, голови товариства лікарів Буковини;
* гробівець родини Кохановських – там похований багаторічний бургомістр Чернівців Антон Кохановський, почесний громадянин міста;
* надгробок на могилі Лазаря Михаловича – відомого чернівецького мецената, який зокрема виділив кошти на будівництво пам’ятника "Пієта" на Центральній площі й заповів стипендії для талановитих гімназистів;
* гробівець родини Москалюків – відомих чернівецьких майстрів із виготовлення надгробків;
* комплекс пам’ятників родин Симоновичів і Богдановичів – відомих чернівецьких меценатів – там похований Кшиштоф Богданович, депутат буковинського сейму;
* гробівець родини Книшів – чернівецьких міщан – народний зразок надгробка, який складається із кількох фігур;
* надгробок на могилі Альберта Брунггера – актора і режисера Чернівецького міського театру;
* каплиця родини Радомських – там похований Орест Радомський, військовий пілот, який загинув у 1938 році, а його батько Іван Радомський був військовим комендантом Чернівців у 1918 році.


З історії кладовища

Християнський та єврейський цвинтарі на тодішній вулиці Цвинтарній офіційно заснували у 1866 році. Хоча перші поховання там зафіксували ще у першій половині ХІХ століття. План розміщення кладовища розробив інженер Реллі. Там покояться відомі громадські, політичні, військові, релігійні діячі, письменники, митці, вчені, прості городяни.
На території християнського кладовища виявили приблизно 1400 надгробних пам’ятників, а на єврейському – майже 10 тисяч, які мають історичну та мистецьку цінність.
Загальна площа кладовища – понад 35 гектарів (християнський цвинтар – понад 20 гектарів, єврейський – майже 15).
Цвинтарі поділені на квартали: християнський – 105 кварталів, єврейський – 137.