Коли ми говоримо про історію Буковини, насамперед згадуємо австрійський і румунський періоди. Водночас надто мало уваги приділяється часу, коли наш край перебував у сфері впливу Османської імперії.
Аби чернівчани та гості міста могли краще пізнати різні етапи історії Буковини, у Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї відкрили виставку, присвячену мілітарній історії. Тут представлено зразки східної зброї, частина яких експонується вперше.
Про це повідомляє кореспондентка molbuk.ua.
Яничари та сіпахи – у Хотині
Чернівці – багатонаціональне місто, і його військова історія така ж багатогранна. Тут перетиналися Східна та Західна цивілізації, а також геополітичні інтереси великих держав. Через це буковинська мілітарна культура увібрала в себе й східні елементи, подекуди доволі екзотичні для європейського регіону.
Виставка у краєзнавчому музеї складається з двох частин: постійної експозиції та тимчасової, до якої увійшли раніше не представлені предмети.
Отож, 1538 рік. Молдавське князівство (тоді територія Буковини була його частиною) стає васалом Османської імперії.
Як пояснює Тарас П’ятничук, кандидат історичних наук та старший науковий співробітник відділу науково-фондової роботи музею, це означало виплату данини та постачання збройних контингентів до султанської армії під час військових кампаній. Найголовніше – кандидатуру господаря Молдавії затверджував султан. Це стало визначальним чинником у подальшому розвитку держави.
З цього часу територія Моладського князівства стає ареною протистояння між Річчю Посполитою та Османською імперією. Відтак – війська турків і татар неодноразово опинялися на теренах нашого краю.
Ще однією важливою датою є 1713 рік.
"Того року османські війська займають північ Молдавського князівства, зокрема Хотин і Чернівці. Це було пов’язано з активізацією Московського царства. Турки вирішили укріпити північний кордон, тому перебудовують Хотинську фортецю й зводять так звану Нову фортецю", – розповідає науковець.
Саме тоді Хотин став нахією – адміністративно-територіальною одиницею Османської імперії, подібною до сучасної громади або району. Тут розмістився турецький гарнізон.
"Серед двадцятитисячного війська були й елітні підрозділи – зокрема яничари та важка османська кавалерія – сіпахи", – додає він.
Булава з головою бика та клинок із дамаської сталі
На виставці представлено елементи озброєння як османської кінноти, так і піхоти.
Зокрема, у вітринах музею можна побачити ятагани – характерну зброю Османської імперії, яка з’явилася в першій чверті XVI століття.
"Особливість ятагана – вигнутий клинок із внутрішньо заточеним лезом. Руків’я зроблено так, щоб зброя не вислизала з рук під час бою", – пояснює Тарас Пʼятничук.
Ще один цікавий експонат – шамшир, тонка крива шабля.
"Цей клинок походить із Персії, саме там виготовляли найкращі шамшири з дамаської сталі. Його особливість – вузьке, добре заточене лезо, яке найчастіше використовували вершники, зокрема сіпахи. Імовірно, цей шамшир походить із Центральної Азії. За винятком руків’я, він не містить орнаменту", – додає історик
Родзинка виставки – дві булави з головою бика, які експонуються вперше. Вони мають назву горз-е гавсар і є рідкісними для нашого регіону.
"Ці булави майже ідентичні – відрізняються лише розміром і вагою. Виготовлені з металу, з навершя має домішки міді та бронзи. Всередині вони порожнисті, а прорізи у вухах і носі спричиняють свистячий звук під час руху. Тому їх називають свистячими булавами. Це не бойова зброя, а ритуальний предмет, пов’язаний із релігією – зороастризмом", – пояснює П’ятничук.
Одна з легенд розповідає, що колись територію Персії захопив жорстокий тиран Захак, який гнобив народ і обкладав його великими податками. У нього з плечей виростали дві змії, що завдавали нестерпного болю. Щоб втамувати біль, йому щодня приносили в жертву двох людей, яких пожирали змії.
Якось Захак побачив сон, у якому йому пророкували загибель від руки чоловіка з булавою, що має форму голови бика. Злякавшись, він наказав знайти і знищити цю людину.
Історик зауважує, що цю історію можна порівняти з біблійними сюжетами, коли цар Ірод переслідує маленького Ісуса.
Однак Захакові не вдалося знайти свого майбутнього ворога – ще зовсім юного Фаридуна. З часом хлопець виріс, і в Персії почалося повстання. Повстанці звернулися до нього по допомогу.
Тоді Фаридун замовив у коваля булаву у формі голови бика. З нею він переміг Захака й ув’язнив його в горах.
"Ця булава з’являється в багатьох міфах. Вона є не просто зброєю – це символ перемоги добра над злом. Цікаво, що під час посвяти молодих священників у зороастризмі їм також вручали саме такі булави", – підсумовує Тарас П’ятничук.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
