Сьогодні, сьомого грудня, чернівчанка Ганна Степанівна Ілин відсвяткувала свій столітній ювілей. Святково одягнута, з ветеранською медаллю на грудях довгожителька сиділа в кріслі. Старенька радо зустрічала гостей, бажала їм прожити стільки ж літ, як вона, навіть приголубила шампанського. Відзначити таку незвичайну подію зібралася вся родина: син, внуки, правнуки, невістки, найменша праправнучка Софійка. Привітати ювілярку прийшли представники влади з квітами та подарунками.
– Я пережила п’ять влад, – зізналася довгожителька. – Народилася за Австрії. Потім жила за Польщі. Це були найкращі роки, бо я була молодою, вчилася в школі, вийшла заміж. Найгірше було жити за Радянської влади. Комуністи забрали землю і все господарство, зробили нас бідними. Дуже важко було за німців, бо люди гинули. Потім знову прийшла Радянська влада. Нині вже самостійна Україна. Я ще ходила голосувати за Ющенка. А цього року вже не ходила, бо не могла.
– Бабуся прожила так довго, бо була великою оптимісткою, дуже доброю людиною, всім допомагала, – розповіла про секрети довголіття Ганни Степанівни внучка Ольга. – У роки війни вона врятувала від смерті та голоду свою подругу-єврейку: носила їй їсти до лісу, де та переховувалася. Також підібрала на вулиці замерзлу жінку з дитиною, привела їх додому, відігріла, нагодувала. А в роки Радянської влади переховувала 14-річну племінницю, сім’ю якої вивезли до Сибіру. Коли бабуся відзначала своє 90-ліття, до неї прийшло багато людей із села. Всі згадували, що доброго вона для них зробила, дякували їй і низько кланялися.
– Мама народилася на Тернопільщині, – розповів син Іван Дионизійович, з яким зараз проживає довгожителька. – Усе життя вона прожила в селі, де її дуже поважали. Працювала ланковою в колгості, тримала вдома господарку. Мама дуже любила порядок і нас усіх привчила до нього. Вставала о 05.00 ранку і поки йшла на роботу, варила їсти на весь день. У молодості мама писала вірші і понад 30 років вела щоденник, де записувала, що відбувалося щодня. А потім їх спалила, щоби не накликати неприємностей на родину. Майже ніколи не хворіла і не зверталася до лікарів. З татом вони прожили в мирі та злагоді 72 роки. Він її дуже кохав і в усьому слухався. Я ніколи не чув, щоби вони сварилися. Мама до 95 років ходила до церкви. Священик подарував їй Біблію, яку вона щодня читає. А ще мама дуже любить читати "Молодий буковинець", який я передплатив спеціально для неї. Перечитує його від першого до останнього рядочка, навіть рекламні оголошення.
