Гроші на ворон чи на щось важливіше?

Депутат міськради Анатолій Чесанов на зібранні депутатів третього березня висловив занепокоєння зростанням популяції ворон у місті: "Останнім часом ми всі можемо спостерігати, що у місті від навали ворон нікуди подітися. Прошу довести до відома громади, що в Одесі дуже дешевим способом вийшли з ситуації. Вони записали звук сапсана (хижий птах) і впродовж двох-чотирьох місяців крутили аудіозапис містом. І в Одесі зникли ворони. Прошу секретаря – це дуже суттєво – дати розпорядження звернутися до керівництва Одеси, щоб воно передало нам свій досвід".

Кореспондент "МБ" вирішила з’ясувати, наскільки ефективним є такий спосіб боротьби з воронами та у скільки це може обійтися бюджету міста.

– Чорної ворони у Чернівцях немає. Чорний птах, якого депутат називає вороною, насправді є граком, який належить до родини воронових, – пояснює орнітолог, завідувач відділу природи краєзнавчого музею Ігор СКІЛЬСЬКИЙ.

За інформацією орнітолога, нині у Чернівцях залишаються на ночівлю до сотні тисяч граків, а гніздяться лише 500 пар. Граки гніздяться у кронах дерев. У Чернівцях це райони автовокзалу, проспекту Незалежності, парку Шевченка та інші вулиці із зеленими насадженнями. За межами міста це лісосмуги.

– Граки – всеїдні птахи. Вони добре почуваються, вживаючи їжу з людського столу, відходи, – каже фахівець. – Тому найбільш ефективний спосіб боротьби з граками – не смітити, збирати сміття у пакети, обмежити доступ граків до харчових відходів.

Ігор Скільський говорить, що траплялися випадки, коли запис голосу хижого птаха вмикали для боротьби з граками. Але з часом граки припиняють реагувати на такі засоби.

У прес-центрі Одеської міськради повідомили, що роботи з регуляції кількості птахів здійснюють з 1985 року. Для відлякування записують звук хижого птаха та прокручують з певною періодичністю. Ці роботи мерія здійснює регулярно. Вартість – від чотирьох до 35 тисяч доларів на рік.

Начальник бюджетного відділу фінансового управління Чернівецької міськради Тетяна ЦИМБАЛЮК каже, що кошти – 35 тисяч доларів (280 тисяч гривень) – можна було би спрямувати на вирішення проблем соціально-культурної сфери.

– "Дірок" у бюджеті дуже багато. Освіта і охорона здоров’я – дві галузі, які найбільше страждають від недофінансування, – каже чиновник. – За 280 тисяч гривень можна було би закупити обладнання для лікарні. Наприклад, гастрофіброскоп коштує 240 тисяч гривень. (О. Гнідан)