
У серпні цього року чернівчанці Галині ЛЮКОВІЙ виповниться 95 років. Вона й досі полюбляє вечірні прогулянки біля дому, а перегляд новин і приготування сніданку залишаються частиною її щоденного побуту.
Про своє життя та секрет довголіття жінка розповіла "МБ".
Було десять років, коли почалася війна
За освітою пані Галина – фельдшерка. Понад 40 років працювала в Товаристві Червоного Хреста. Спочатку – в Новоселиці, а потім – у Чернівцях.
Коли Галині Люковій було 10 років, розпочалася Друга світова війна.
"Я перебувала в піонерському таборі, коли повідомили про початок війни. Моє дитинство тісно пов’язане з тими подіями. Попри юний вік, ми намагалися допомагати: їздили в колгосп, збирали колоски. У той період ми з родиною переїхали до Казахстану, а після завершення війни я повернулася в Україну. Тут навчалася, створила сім’ю, – згадує жінка. – Якщо чесно, навіть не уявляла, що таке знову може повторитися…"
"Не думала, що зможу стільки прожити"
Галина Люкова виховала двох синів. Зараз вона має онука та двох маленьких правнучок. Розповідаючи про них, ніжно каже: "Це і є той сенс, заради якого варто жити".
– Діти дбають про мене, часто приїжджають і допомагають, адже мені вже важко ходити. Саме в цій кімнаті ми часто збираємося, – ділиться жінка.
У вітальні багато світлин: трохи потерті чорно-білі та зовсім нові. На них – велика усміхнена родина. Під стіною – стіл зі свіжими гортензіями, навпроти – полиці з творами світової класики. Дивлячись на них, пані Галина каже: "Раніше дуже багато читала, але після операції на очі мені стало важко. Більшість книжок передала в лікарню та церкві".
Про своє довголіття пані Галина говорить оптимістично.
— Ніколи не думала, що зможу стільки прожити. Але все ж вірю: життя продовжує добро, коли людина бачить в інших лише хороше, – і, сміючись, додає: – Звісно, важливу роль відіграє і спосіб життя. Я завжди любила овочі й фрукти, часто бувала в селі й багато часу проводила на природі.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram