Різке подорожчання продуктів харчування суттєво вдарило по гаманцях українських родин. Більшість тепер змушена купувати найдешевші продукти. До того ж більша частина сімейного бюджету йде на харчування. Щоб зрозуміти, наскільки українські ціни відрізняються від європейських, кореспондентка "МБ" порівняла середню вартість основних продуктів в Україні, Польщі, Німеччині, Італії та Румунії.
"Щотижня на продукти витрачаю 2000 гривень"
Буковинка Сніжана Біволару є студенткою другого курсу та зараз навчається у Яссах. Вона розповідає, що ціни в Румунії вищі проти українських. Найдорожчими є молочні продукти та м’ясо.
"М’ясо та молочні продукти – молоко, сир, сметана – тут значно дорожчі, ніж в Україні. Якщо у нас літр молока можна купити за 50 гривень, то тут майже вдвічі дорожче. Так само і м’ясо: кілограм курячого філе 285 гривень, у той час, як удома – близько 190 гривень. Водночас деякі продукти у Румунії дешевші, зокрема фрукти та овочі.
Щотижня на продукти витрачаю до 200 леїв, це приблизно дві тисячі гривень. Попри це, я не купую багато, а лише найнеобхідніше – хліб, яйця, борошно, шматок м’яса тощо. Доводиться економити, адже стипендії не завжди вистачає, хоч й намагаюся заощаджувати та купувати дешевші продукти або за знижками. Зараз уже звикла до їхніх цін", – каже дівчина.
За останні три роки війни ціни на основні харчі значно зросли в Україні. Якщо 2022 року кілограм курячого філе на українському прилавку коштував близько 100-120 гривень, то зараз майже двісті.
Хліб у 2022 році можна було придбати за 25-30 гривень, а нині, за даними Мінфіну, ціна зросла до 45-50 гривень за кілограм. Десяток яєць додав у вартості ще більше – від 30-40 до 68-80 гривень за десяток.
"Навіть найпростіші продукти обходяться дорожче"
46-річна буковинка Олена Каламанчук понад сім років проживає в Італії. Вона розповідає, що в Україні люди більше витрачають на базові потреби: харчування, одяг, комуналку. У Європі – навпаки: витрачають меншу частку на їжу та одяг, але більше – на житло, податки, медицину чи страхування.
"За цей час, що тут живу, вже звикла до того, що ціни вищі проти наших. Особливо це відчувається, коли тільки переїжджаєш: здається, що все коштує дуже дорого. Та з часом розумієш, що за місцевого рівня доходів це нормально, і навіть починаєш ловити себе на думці, що якісь речі дешевші, ніж в Україні. Та все одно у магазині доводиться залишати більше грошей, ніж у нас. Навіть за найпростіший набір – м’ясо, овочі, крупи та молочне.
Найдорожчими, напевно, тут все ж є м’ясні продукти. Куряче філе в Україні коштує близько 200 гривень за кілограм, а в Італії – понад 380 гривень. Також тут дорожчі яйця. Десяток яєць у середньому коштує до 140 гривень. Хліб тут також дорожчий – близько 80 гривень", – розповідає жінка. Натомість у Польщі та Румунії ціни помірні.
У середньому буханка хліба в Україні коштує близько 22-45 гривень. Це не надто відрізняється від Польщі, де хліб продають по 25 гривень (у перерахунку злотих на гривні). Яйця – ще один показник подорожчання – в Україні коштують від 68 до 80 гривень за десяток. У Польщі та Німеччині – ще дорожче, а в Італії ціна може сягати 140 гривень.
Літр олії коштує близько 68 гривень, а кілограм картоплі – до 33, а ціни в Європі на це вищі вдвічі-втричі.
"Ціни в Україні ростуть швидше, ніж у Європі"
Попри те, що Україна наразі залишається країною з найнижчими цінами на основні продукти серед європейських держав, темпи зростання вартості харчів тут випереджають динаміку подорожчання у більшості країн ЄС.
Доцент кафедри економічної теорії, менеджменту та адміністрування ЧНУ Богдан Сторощук розповідає, що в умовах війни ми постали перед проблемою пришвидшеної інфляції.
"Чому так відбувається? Все просто. Держава, використовуючи як власні кошти, так і міжнародну допомогу, змушена витрачати значні ресурси на підтримку секторів, які не створюють товарів, що потрапляють на ринок.
Йдеться, зокрема, про виплату зарплат військовим, соціальну допомогу малозабезпеченим, а також фінансування військового виробництва. Усі ці витрати створюють доходи, але не приводять до появи нових товарів і послуг на споживчому ринку.Водночас частина виробництва товарів зменшилася, зокрема, через втрату підприємств на окупованих територіях.
Як наслідок, маємо більше грошей в обігу, які претендують на менший обсяг товарів. Це і є класичний сценарій зростання інфляції. Ми вже мали схожу ситуацію у 2008 році: високі темпи інфляції, фіксований курс і, зрештою, валютна криза", – зазначає експерт.
За словами економіста, якщо узагальнити, то основні фактори зростання цін сьогодні – це військова економіка та висока інфляція.
"Чи варто очікувати подальшого зростання цін? На жаль, так. Поки триває війна і значна частина доходів формується у секторах, які не створюють товарів для ринку (військові, соціальні витрати, оборонна промисловість), баланс між попитом і пропозицією залишатиметься порушеним. Це означає, що інфляційний тиск зберігатиметься, навіть якщо номінально ціни тимчасово стабілізуються", – каже Б. Сторощук.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
