Чернівецький симфонічний оркестр 28 червня давав концерт у Німеччині, в Дюссельдорфі.
Як зустріли музикантів там та в яких умовах відбуваються репетиції колективу з початку війни, про це виконавиця обов’язків гендиректора Чернівецької обласної філармонії імені Д. Гнатюка Руслана Косар поділилася з кореспонденткою molbuk.ua.
– Коли до нас прийшла війна, то з-за кордону нам почало телефонувати багато знайомих. Спочатку була паніка, шок, але ми зрозуміли, що від цього перемоги швидше не буде, – розповідає пані Руслана.
"Замість інструментів тепер тримають зброю"З першого дня війни колектив філармонії створив групу, де в кожного був свій обов’язок у волонтерстві. До лав Збройних сил України також пішли їхні музиканти. З 69 людей на сьогодні колектив налічує близько 45.
– Щойно хлопці опинилися на передовій, ми зрозуміли, що їм потрібна наша допомога. Коли хлопчина, що сидів і грав поряд зі мною, тепер тримає зброю, то хочеш допомогти йому всім, чим можеш, – зазначає пані Руслана.
Чернівецька філармонія тісно співпрацює з німецькими музикантами, зокрема з диригентом Клаусом Бауером, який неодноразово підтримував оркестр.
– Уже не раз ми грали разом. Також почали працювати над створенням музичної бібліотеки. Очолив цю роботу наш диригент – заслужений діяч мистецтв України Йосип Созанський. Наші артисти набирали ноти в музичному редакторі, а Йосип Созанський їх редагував. Свій доробок ми надали в архів Львівської філармонії, оскільки вони координатори цього процесу, – каже.
У колекцію потрапили визначні українські твори: симфонія Стефанії Туркевич, дві симфонії Бориса Кудрика. Завдяки владі, місцевим композиторам вдалося створити українську музичну бібліотеку.
Українську музику хочуть чути за кордоном– Нашу музику цінують. Після благодійного концерту симфонію Михайла Вербицького запросили ще раз зіграти в місті Дюссельдорф. Під час виступу ми також зіграли Бориса Лятушинського, – зауважує Руслана. – Мусимо зараз працювати, щоб люди не втрачали віри в перемогу. На початку війни у Чернівцях було дуже багато переселенців. До нас зверталися, щоб ми поставили дитячі програми. Ми дослухалися і робили виїзні виступи, – розповідає Руслана.
З декораціями колективу допомагали художники-переселенці, які малювали їх.
– Усі номери ми репетирували у бомбосховищах, провели туди інтернет. Спільними зусиллями це все зробили за три дні, – згадує пані Руслана. – Надалі ми плануємо серйозно підготуватися до Дня Незалежності України, щоб наш концерт був максимально сповнений патріотичного духу.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
7-07-2022, 11:27
0
1 057
