Видання "Тексти" дослідило, як складають зовнішнє незалежне оцінювання угорці, румуни та болгари України.
Як зазначається у публікації, з них усіх найгірше інтегровані в українське суспільство угорці, якщо судити за результатами ЗНО. 42% угорських дітей не складають цей тест взагалі, румуни йдуть на нього, але, як і угорці, мають погані результати.
Болгари ж складають ЗНО на загальноукраїнському рівні.
З-поміж 43 цьогорічних випускників Боянської загальноосвітньої школи (викладають румунською мовою), що в Чернівецькій області, двадцять школярів не набрали прохідний бал з української мови та літератури. За словами директорки школи Анжели Боти, майже всі вони продовжили навчання – дванадцятеро дітей вступили до коледжів і технікумів, інші обрали ПТУ чи пішли працювати.
− Низькі бали з зовнішнього незалежного оцінювання не заважають дітям реалізовувати себе. Якщо нема можливості вступити з атестатами за 11-й клас, вони знаходять можливість вступити до коледжів з атестатами за 9-й клас. На один рік. І потім вони вже без ЗНО вступають до вищих навчальних закладів на другий курс, − пояснює директорка. – Якщо дитина хоче, чи батьки спроможні оплатити навчання, то діти будуть навчатися.
На графіку видно, що більшість випускників румунських шкіл йдуть складати ЗНО. Не пробує свої сили лише 2% (йдеться про випускників суто румуномовних шкіл), в той час, як серед угорців таких 42%, а серед вибраних нами українських сільських шкіл 4%.
Румунія не так активно вкладається у румуномовну освіту в Україні і, можливо, тому румунські випускники більш лояльні до української ЗНО.
Юлія Тищенко з УНЦПД розповідає: "Наскільки мені відомо, в Чернівецькій області окремі школи схвально ставляться до ідеї впровадити двомовну освіту і вивчати деякі предмети українською".
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
