50 років тому пісня Володимира Івасюка "Червона рута" вперше пролунала на тодішньому радянському телебаченні.

Окрім того, сьогодні відзначають 25-ту річницю з дня створення меморіального музею композитора в Чернівцях.



13 вересня 1970 року з Театральної площі в Чернівцях уперше пролунала пісня "Червона рута" для багатомільйонної аудиторії телеглядачів республіки у розважальній передачі "Камертон доброго настрою".



Невдовзі ця пісня студента Чернівецького медичного інституту, молодого композитора Володимира Івасюка була визнана піснею 1971 року, її заспівали буквально у всьому тодішньому Радянському Союзі — від Калінінграда до Камчатки, вона виходить на світові обшири. Нині можемо сміливо стверджувати: з того сонячного, теплого осіннього дня почалося тріумфальне творче сходження геніального українського хлопця, яке так безжально, жорстоко обірвалося навесні 1979-го.

Як з’явилася пісня "Червона рута"

У дитинстві юнак натрапив у батьковій бібліотеці на виданий 1906 року збірник коломийок, впорядкований Володимиром Гнатюком, в якому були рядки:

Ой ходила, говорила гільтайова мати,
Назбирала троєзілля мене чарувати,
Назбирала троєзілля червону рутоньку,
Та й схотіла зчарувати мене, сиротоньку.

У грудні 1968 року Марія Соколовська, яка разом з Володимиром у Чернівецькому медичному інституті була учасницею ансамблю "Трембіта" та камерного оркестру, першою побачила варіант вірша, який згодом став піснею "Червона Рута".

За іншими даними, 1969 року В. Івасюк відвідав Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка (с. Велеснів), де натрапив на фольклорні матеріали Володимира Гнатюка, які використав для написання пісні "Червона рута". Згодом мандруючи гірськими гуцульськими селами, Володимир знайшов інші варіанти коломийки про червону руту та записав легенду про загадкове чар-зілля, яке постає в народних переказах символом вічного та чистого кохання.

У вересні 1970 року на Театральній площі міста Чернівці у прямому ефірі телепрограми "Камертон доброго настрою" прозвучала прем'єра пісні, яку виконував дует: сам автор і Олена Кузнецова. Путівку в життя пісні дав ансамбль "Смерічка" Левка Дутковського (солісти Назарій Яремчук і Василь Зінкевич, звукорежисер Василь Стріхович). Пісню повторили через тиждень у програмі "Студентський меридіан", але вже у візуальному супроводі, який зняли в серпні в Косові.

У травні 1971 року журнал "Україна" опублікував вірш та ноти пісні, а також невелику розповідь про ансамбль "Смерічка".

Пісня дала назву першому українському музичному фільму "Червона рута", зйомки якого розпочалися на початку серпня в Яремчі. У ньому її виконував Василь Зінкевич.

У 1971 році "Червона рута" увійшла до двадцятки переможниць першої радянської "Пісні року", яких визначали за листами слухачів та глядачів. На сцені "Останкіно" її виконали Назарій Яремчук, Василь Зінкевич і Володимир Івасюк[7]. Невдовзі після цього потрапила на перші місця популярності в багатьох країнах Східної Європи.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram