Гуртові ціни на сортові яблука за рік зросли утричі, з трьох до дев’яти гривень. Так само приблизно в три рази дорожче цього року садівники здавали фрукти на сік.

Минулоріч падані яблука буковинським аграріям платили по 70 копійок, цього року – по 2 гривні, повідомляє molbuk.ua



Супермаркетам та іншим гуртовим покупцям доводиться буквально полювати на свіжозібраний врожай – стверджують власники садів у Чернівецькій області.

Власник фермерського господарства Леонід Макаренко з Рідківців Новоселицького району каже, що після минулого збиткового року чимало садівників не знайшли грошей на обробку садів, до цього додалися несприятливі погодні умови, тож яблука нині стали дефіцитним товаром.

"У фруктовому бізнесі торік були нулі, у багатьох господарствах у "мінус" вийшли. І цього року лише відсотків 30 буковинських садівників змогли собі дозволити забезпечити потрібну обробку саду, дати всі добрива, щоб сформувався врожай. У решти 70 відсотків навіть листя на деревах нема. Бо пішли дощі, погода цього року була несприятливою для формування врожаю – і дрібні господарства, по гектару, три, п’ять гектарів саду, не мали грошей на обробку дерев, - пояснює фермер. - У фруктовому бізнесі рік на рік не приходиться: врожайний рік годує неврожайний. А минулорічний високий врожай не дав заробітків, бо фермерів поклали на коліна трейдери, які займаються соками. Вони змовилися і встановили таку низьку ціну, що той фермер завантажував на машину 35 тонн яблук, здавав їх по 70 копійок – і не те що нічого не заробляв, а ще й залишався винен людям, які збирали врожай".

– На промислові яблука цього року були закупівельні ціни 3 – 3,10 грн. за кілограм. А минулого року на сортові була ціна 2,10 – 2,20 гривень! – обурюється садівник. -Садівники не мають управи на трейдерів, з кожним роком ситуація чимраз гірша. І якщо держава не втрутиться, галузь не зможе розвиватися. І страждають від цього рядові люди. Ось сьогодні в супермаркетах яблука уже по 15-20 грн. А закуповувати вони хочуть по 7-8 гривень! Постійно їздять запитують про купівлю. Вони хочуть на продажі заробити більш ніж удвічі, тоді як деякі садівники навіть не мають чим заплатити працівникам, котрі ті яблука зібрали.

На чернівецьких базарах якісні сортові яблука вартують від 15 грн. за кілограм уроздріб.

"Це флоріна, яблуко дуже смачне і добре зберігається, - розповіла пані Валентина з Глибоцьокго району, яка торгує яблуками на ринку. – Маємо свій сад, і до нас постійно приходять перекупники, просять здати їм яблука оптом, по 7 грн. Але я здавати не хочу – сама можу їх продати. Чому хтось має на моїй праці стільки заробляти?!"

Анатолій Сапогівський, заступник сільського голови с.Клішківці Хотинського району:

"Є така проблема, що не вистачає людей, бо багато місцевих селян виїхали на заробітки в Польщу. Але останнім часом якийсь занепад відчутний і заробітками в Польщі, видно, трохи впали зарплати і там, тому дехто повертається із заробітків. Влітку справді важко було знайти людей ан сільськогосподарські роботи, бо їхали за кордон на полуниці, ан інші сезонні заробітки. Зараз у селі, щоб найняти працівника, платять від 400 гривень за день. Переважно це робота в саду – яблука, сливи, персики вирощувати і збирати. Зараз потрібні люди на збір урожаю, працівники приїжджають і з сусідніх сіл, вони густонаселені. Звичайно, для наших фермерів, садівників витрати на оплату найманих працівників б’ють по кишені. Бо врожай яблук цього року невеликий. Якщо позаторік падалицю здавали по 6 грн. за кілограм, то цього року рване яблуко в середньому вартує 8 грн. А зарплата зросла".

Щодо виїзду за кордон, то Леонід Макаренко каже, що тут не все так однозначно:

- Не можу стверджувати, що високі заробітки у Польщі дуже впливають на ріст зарплат в Україні. По-перше, усі кордон виїхати не можуть. По-друге, виїжджають туди не так за високими заробітками, як через те, що в Україні роботи практично немає. Де у нас працювати? Або на базарі, або бюджетником – вчителем чи лікарем, або виїжджати. У сільському господарстві у нас хіба що сезонні заробітки – чи на зборі врожаю, чи комбайнером або трактористом на зернових. Бо колгоспів, заводів, фабрик – нічого нема. А розповіді про те, як багато платять за кордоном, часто не відповідають реальності. От з моєї роботи останнім часом звільнилося троє працівників, які були оформлені на постійній основі. Поїхали в Польщу на полуниці. Ніхто не зміг заробити. Один протримався 4 дні, інший – 7, третій – 8. Усі покинули і, схиливши голови, повернулися. Бо ніхто у Польщі не осипає грішми, і працювати там треба по-європейськи, і робота часто у дуже важких умовах, нема де спати, варити їсти тощо. Та й ставлення до наших заробітчан не кожен витримає. Якщо 8-10 років тому поляки казали на українців "браття", то зараз – "бидло".

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram