За підсумками ЗНО Чернівецька область посіла одне з останніх місць.
Наші випускники – одні з аутсайдерів за результатами тестування з української мови та історії України, біології та фізики. Хоча іноземні мови та хімію буковинці склали непогано, пише molbuk.ua.
За словами завідувачки відділу моніторингу якості знань навчально-методичного центру Любові Якименко, Буковина традиційно пасе задніх разом із Закарпаттям.
– Приємно, що відсоток тих, хто не подолав поріг, зменшився. Але на загальнодержавному рівні Буковина залишилась передостанньою. Чому так – питання всіх хвилює. Одним із факторів, що впливає на результати, – це географічне розташування. У чотирьох із 11 районів області багато дітей навчаються в румуномовних школах і розмовляють переважно румунською. Водночас є немало шкіл україномовних, де українську мову складають гірше, – пояснює Любов Якименко.
– Іншим фактором можна назвати те, що батьки багатьох дітей перебувають за кордоном, їхні діти йдуть зі школи після 9 класу, а після також їдуть за кордон. Частині потрібен тільки атестат, на навчання вони невмотивовані, – каже вона. – Звичайно, багато залежить від учителя. Зараз потрібно осучаснювати навчальний процес, робити його цікавішим, багато хто вже це запроваджує.
Читайте також: топ-10 найкращих та найгірших шкіл Буковини
Пані Любов зізнається, що не зовсім погоджується із вищенаведеним рейтингом, адже багато чернівецьких шкіл дуже сильні і щороку тримають рівень.
– Я запитую директорів, що вони роблять для цього. У відповідь чую: "Ми просто навчаємо". Вчителі стараються, проте важливо, щоб і діти були вмотивовані, і батьки їм допомагали і підтримували, – додала Л. Якименко.
Найкращий вчитель України, викладач фізики ліцею №1 Пауль Пшенічка вважає: у контексті результатів ЗНО не можна дискримінувати нацменшини на Буковині та Закарпатті. На його думку, знання і бали не залежать від мови, якою спілкуються діти.
– У рейтингах найкращих – завжди одні і ті ж школи. У нас небагато закладів, де дійсно добре навчають. Це не тому, що вчителі погані, перш за все, не хочуть вчитися діти. Справа у ставленні до навчання. Багато наших учнів просто припинили усвідомлювати, що треба вчитись, втратили повагу до школи і вчителів. Це означає, що і їхні сім’ї не розуміють важливості розвитку дитини, – вважає Пауль Пшенічка. – Є також велика проблема в нерозумінні державою і чиновниками важливості профільної освіти. Чомусь у нас постійно зменшують кількість годин для профільних предметів, додаткові спеціалізовані гуртки не оплачуються. А жодна установа, яка погано фінансується, не може добре працювати. Розв’язувати цю проблему, на жаль, ніхто не збирається.
Читайте також: топ-10 найкращих та найгірших шкіл Чернівців
Разом з тим, за словами вчителя, учні фізико-математичних шкіл складають тестування з української мови та літератури найкраще, бо у таких профільних школах діти не просто зазубрюють матеріал, а вчаться думати логічно та аналізувати.
– Завдання ЗНО – одні для всіх, а школи, діти, можливості батьків абсолютно різні. Я також вважаю, що тести не перевіряють компетентність: вони перевіряють зазубрені знання, а такі знання не дають можливості застосувати їх у житті. Експрезидент США Барак Обама сказав: тестова система зруйнувала американську систему середньої освіти. Якщо не вміти застосувати теорію на практиці, то це неефективно, – підсумував Пауль Францович.
Зрештою, міністерка освіти і науки Лілія Гриневич під час промови на "Школі освітніх управлінців" сказала, що ЗНО не відображує якість роботи школи, радше показує заслуги репетиторів та спроможності батьків. Поряд зі звичайними школами є вузькопрофільні заклади, куди беруть обдарованих дітей. А тому порівнювати школи за результатами тестування не можна. Ба більше, у планах пані Гриневич – поступово трансформувати завдання ЗНО.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
