Вчора, 5 червня у селі Мигово урочисто розпочав свою роботу дитячий табір "Буковинська мрія". Діти з усієї України не просто приїхали в туристичний комплекс, аби відпочити та розважитися, а й загадувати бажання, які здійснювали благодійники.
Як розповіла організаторка заходу Марта Левченко кореспондентці molbuk.ua, цьогоріч було важче зібрати подарунки.
"Це вже 11 рік, відколи ми втілюємо мрії дітей. Починали ми з 40 дітей, сьогодні ми втілюємо 1500 мрій. У дитячому таборі зібралися діти з усієї України. Хочу сказати, що з кожним роком все важче зібрати подарунки. Цьогорічною концепцією табору є збереження екології навколишнього середовища. Тому на футболках діток пише "Я земля". Аби зберегти та підтримати концепцію усі благодійники загорнули подарунки в еко-коробки. Дуже боялися, що не вистачить і не назбираються подарунки для усіх діток, цьогоріч було дуже важко. Ми збирали подарунки в останні дві доби", - розповідає засновниця благодійного фонду "Я майбутнє України" Марта Левченко.
Діти, які відпочивають у цьому таборі, прийшли з дитячих будинків. Деякі мають батьків, або батьки позбавлені батьківського піклування.
Для цих діток організували різноманітні майстер-класи, концерт, ігри. Діток пригощали безкоштовною солодкою ватою, морозивом тощо.
Марта Левченко розповіла, що саме завдяки Буковинській мрії все більше дітей знаходять родини, батьків та свою домівку.
15-річна Наталія з Вижницького району до табору прийшла вперше зі своєю мамою. У дівчинки синдром Дауна, та попри це вона мріє танцювати та співати на великій сцені.
"Я мрію стати танцюристкою і щоби все у мене здійснилося", - каже Наталія.
Також до табору вперше потрапила Олена з Херсонської області. І навіть інвалідний візок не перепона для того, щоб розважатися, знайомитися, та завести друзів саме тут, у Мигово.
Також тут, на "Буковинській мрії" ми помітили волонтерів та аніматорів, які не перший рік долучаються до організації свята для діток з дитячих притулків.
19-річна Олександра Симоненко, студентка факультету фізичного виховання ЧНУ зголосилася стати вожатим. Дівчина зізнається, що на початку було страшно, адже діти – це відповідальність.
"Я працюю вожатим 5-го загону. Ми тут, аби здійснити мрію кожної дитинки, подарувати їй любов і огорнути добротою і ласкою. Було хвилювання, коли наважувалася стати вожатою, хвилювання, чи з усіма зможемо знайти спільну мову, але водночас з кожною дитиною можна знайти спільну мову", - каже Олександра.
Серед аніматорів ми зустріли Богдана, який вже вдруге розважає та створює свято для особливих діток на "Буковинській мрії".
Богдан працює аніматором вже 6 років, але зізнається, що саме ці діти захоплюють своєю щирістю. Діток він розважав у костюмі Людини-павука.
"Ми працюємо з дітками і приїхали, аби створити свято для дітей, в яких, можливо, цього свята ніколи ще не було. Ми з ними граємося, розмальовуємо різні візерунки на обличчі. Також роздаємо кульки. Приїхав сюди, аби подарувати діткам емоції, спогади гарні. Діти нашою працею задоволені, вони дякують, фотографуються з нами. Це щирі діти, вони більше посміхаються, і посміхаються по-справжньому. І якщо дякують, то вони це роблять щиро, з усього серця", - каже Богдан.
Коля Семнюта на "Буковинській мрії" вже вчетверте. І, хоча він прикований до інвалідного візку, він дуже позитивна і щира людина. Також Коля зізнається, що цьогоріч він став вожатим, чому дуже втішений.
"Тут дуже цікаво. Цього року я став вожатим, для мене це досягнення. Але в першу чергу це відповідально, адже треба дбати про дітей. Тут атмосфера дуже приємна. Мені дуже приємно, коли діти отримують подарунки, коли вони радісні, щасливі. На жаль, є багато дітей, в яких немає батьків, яким бракує материнського тепла. Але, сподіваємося, що завдяки "Буковинській мрії" діти зможуть знайти нову домівку і справжню родину. Завдяки цьому табору я знайшов нових друзів, дуже багато людей мене знають, тут дуже цікаво. Важко, звичайно, бути вожатим, адже треба з усіма знайти спільну мову, тому що є різні діти і характери. Спершу було тяжко, коли тільки приїхав, а зараз все добре. Я встиг з усіма подружитися, тому я радий, що Марта запропонувала мені стати вожатим", - каже Коля.
Завдяки "Буковинській мрії" Коля знайшов сім’ю та родину, якої в нього не було. Наразі він живе у Чернівцях і радий, що має можливість створювати свято для тих, в кого воно буває рідко.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
