24 червня, неділя
Апостолів Варфоломія та Варнави
Ікони Божої Матері "Достойно є"

24 червня – пам'ять святих апостолів Варфоломія і Варнави



Святий апостол Варнава належить до числа сімдесяти учнів Ісуса Христа.

Апостол Варфоломій походив з Кани Галілейської. Після зішестя Святого Духа в день П'ятидесятниці, апостола Варфоломія разом з апостолом Філіпом випав жереб проповідувати Євангелія в Сирії та Малій Азії, передає Ukr.Media.

Благовістячи, вони то розходилися різними містами, то сходилися знову. В одному з міст вони зустрілися з апостолом Іоанном Богословом і разом вирушили у Фрігію. У місті Гієраполі святі своєю молитвою умертвили величезну єхидну, якій язичники поклонялися як божеству.

Тут святі Варфоломій і Філіп по злобі язичницьких жерців були схоплені і після побоїв засуджені на розп'яття. Як тільки святі були розп'яті, почався страшний землетрус, розкрилася земля і поглинула правителя міста і жерців з безліччю язичників. Решта в страху стали знімати апостолів з хрестів. Апостола Варфоломія зняли живим, а апостол Філіп вже помер, і його з честю поховали.

Потім апостол Варфоломій відправився в Індію, де переклав з єврейського на місцеву мову Євангеліє від Матвія і навернув до Христа багатьох язичників.

З євангельським благовістям він відвідав Велику Вірменію (область між річкою Курою і верхів'ями річок Тигру і Євфрату), де жерці, бачачи, що храми язичницьких богів порожніють, спонукали брата царя погубити проповідника.

Апостол Христовий був схоплений у місті Альбані (нині Баку) і знову розп'ятий на хресті вниз головою. Але і висячи, він не переставав проповідувати слово Боже, за що і був усічений мечем.

Святий апостол Варфоломій помер у 71 році. Віруючі поклали останки в олов'яну раку і поховали.

Святий апостол Варнава належить до числа сімдесяти учнів Ісуса Христа. Він народився на Кіпрі в багатій єврейській сім'ї з роду левітів, дістав добру богословську освіту в Єрусалимі, познайомився там з Савлом, згодом став апостолом Павлом.

Звали його Йосія, а прізвисько Варнава — "син утіхи" — він отримав за свою доброту. Після смерті Вчителя він продав усе, що мав, і цілком присвятив себе проповіді християнства.

Довгий час він супроводжував апостола Павла в його місіонерські подорожі: разом вони побували на Кіпрі, в Пергії, проповідували в Антіохії. Останній раз на Кіпр Варнава зі своїм племінником Марком відправився вже без Павла.

Там, на Кіпрі, в місті Саламіні він і зустрів свою смерть: юдеї вивели його за ворота, забили камінням, а потім кинули у багаття.

Пізніше на місці його поховання хворі почали отримувати зцілення. Там же був зведений храм, мощі святого були перенесені в його вівтар. Апостола Варнаву вважають засновником Кіпріотський церкви.

Ікона Пресвятої Богородиці " Достойно є"



Ікона Божої Матері "Достойно є" знаходиться на горньому місці вівтаря соборного храму карейської обителі на Афоні.
В один з недільних днів, старець що жив неподалік від Кареї пішов в обитель на всенічне бдіння. В келії залишився послушник. При настанні ночі постукав невідомий інок. Під час всенощної, коли потрібно було співати "Чеснішу Херувимів ...", обидва встали перед іконою Божої Матері, що називалася Милуюча, і гість зауважив, що у них спочатку співають "Достойно є ..." Під час співу цієї нечуваної пісні ікона Богоматері сяяла небесним світлом, а послушник плакав від розчулення. На його прохання ця чудова пісня, через брак паперу, була записана на камені, що розм'якшився, як віск, під рукою дивного співака. Назвавши себе Гавриїлом, мандрівник став невидимий. Ікона Божої Матері, перед якою вперше була проспівана пісня "Достойно є", була перенесена в соборний храм Успіння Пресвятої Богородиці Кареї (адміністративного центру Афону). Плита, з написаними на ній Архангелом Гавриїлом піснею, була перенесена в Константинополь під час патріаршества святителя Микололая Хрисоверга († 995, пам'ять 16 грудня). Численні списки з ікони "Достойно є" ("Милуюча") свято шанують в православних храмах. Цей образ Пресвятої Богородиці шанується не тільки на Святій горі Афон, але й у всьому світі.