29 квітня за церковним календарем: мучениць Агапiї, Ірини i Хіонiї

29 квітня, неділя

Мучениць Агапiї, Ірини i Хіонiї


Святі сестри-мучениці Агапія, Ірина й Хіонія народились поблизу італійського міста АквілеяЖиття Святих Мучениць Агапії, Ірини та Хіонії Аквілейських наприкінці III- го століття. Рано втративши батьків, вони вирішили не виходити заміж, а жити духовним благочестивим життям.

Їхнім духовним наставником був священик Зинон. Одного разу під час сну йому було відкрито про те, що найближчим часом він помре, а юні діви мученицьки постраждають за Христа.

Подібне видін­ня отримала й Великомучениця Анастасія Узорішительниця. Вона також жила в тому ж місті Аквілеї та прославилася своєю турботою про ув’язнених християн.

Коли імператор Діоклетіан, завзятий поборник язичництва, відвідав Аквілею, в місті почалося жорстоке гоніння на християн. Тоді ж кинули у в'язницю трьох сестер, піддавши їх різним тортурам.

Побачивши юних прекрасних сестер, імператор запропонував їм відректися від Христа та обітцяв знайти для них знатних женихів зі свого оточення. Святі ж діви відповідали, що мають одного Небесного Нареченого - Христа, за віру в Якого готові постраждати. Імператор знову переконував їх відректися від Христа, проте ні старші сестри, ні наймолодша з них не погоджувалися. Вони називали язичницьких богів ідолами, зробленими людськими руками й проповідували віру в Істинного Бога.

В цей момент Діоклетіан направлявся в Македонію і тому звелів відвезти туди благочестивих сестер. Їх віддали на суд правителю Дулкіцієві.

Коли той вперше побачив Сповідниць, то був захоплений їхньою красою і запалився нечистою пристрастю, запропонувавши свободу, якщо вони виконають його бажання. Отримавши відмову, Дулкіцій наказав узяти під варту юних сестер. Уночі правитель прийшов до дів у в’язницю, щоб насильно оволодіти ними. Тим часом святі Агапія, Ірина і Хіонія встали на нічну молитву.

Коли Дулкіцій намагався підкрастися до них, невидима сила вразила його: він збожеволів і почав бігати по в’язниці. Опинившись на кухні, де стояли казани, сковороди й чавуни, він увесь забруднився в сажі, так що воїни та слуги насилу розгледіли в ньому свого правителя. Побачивши себе у дзеркалі, Дулкіцій вирішив, що Сповідниці зачарували його і задумав відімститись.

Наступного дня на суді нечестивий правитель звелів оголити перед ним Святих Мучениць. Однак солдати нічого не змогли зробити: одяг ніби прилип до тіл Праведниць. Імператор дуже розгнівався на Дулкіція та передав справу Сисинію. Отримавши категоричну відмову відректися від Христа, новий правитель наказав заживо спалити Агапію і Хіонію, а молодшу сестру Ірину залишити для допиту.

Подякувавши Господу за мученицькі вінці, Агапія і Хіонія з молитвою відійшли до Господа. Після того як вогонь погас, виявилося, що їхні тіла та одяг непошкоджені вогнем, а обличчя залишились прекрасні та спокійні.

Наступного дня Сисиній наказав привести на суд Святу Ірину. Він лякав її долею старших сестер і переконував відректися від Христа, а потім почав погрожувати віддати її на наругу в місце розпусти. Свята ж Мучениця відповіла: "Нехай моє тіло буде віддане на насильницьку наругу, але душа моя не оскверниться відреченням Христа".

Коли Святу Ірину воїни вели в дім розпусти, їм з'явились Ангели під виглядом воїнів і веліли виконати немовби новий наказ: відвести Ірину на вершину гори й там залишити. Воїни виконали цей наказ і доповіли про це Сисинію. Він дуже розлютився та, прийшовши до гори із загоном солдатів, побачив Ірину на неприступній вершині. Тоді один із його воїнів вистрілив із лука та поранив Святу стрілою. Подякувавши Господу, Мучениця лягла на землю і відійшла до Господа. Сталось це 304 року.

Дізнав­шись про смерть Святих сестер, Великомучениця Анастасія поховала їхні тіла.

29 квітня, Святий мученик Леонід і святі мучениці Харієса, Ніка, Галина, Каліса (Каліда), Нунехія, Василиса, Феодора, Ірина та інші (258).





Святий мученик Леонід і святі мучениці Харієса, Ніка, Галина, Каліса (Каліда), Нунехія, Василиса, Феодора, Ірина та інші постраждали в Коринфі в 258 році. Їх кинули у море, але вони не потонули, а йшли по воді, як по суші, і співали духовні гімни. Мучителі наздогнали їх на кораблі, повісили на шиї каміння і втопили.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram