Скандали з посадовцями у Facebook: один постить «зраду», інший - антисемітизм

Більше місяця тому відділ інформаційної діяльності ОДА видав документ із рекомендаціями чиновникам щодо користування соціальною мережею Facebook.

Можновладцям рекомендували активно користуватися соцмережею Facebook, публікуючи там "актуальну інформацію про роботу підрозділу виконавчої влади не менше двох разів на тиждень". Про це йдеться у документі з рекомендаціями керівникам структурних підрозділів ОДА за підписом начальника відділу інформаційної діяльності Чернівецької ОДА Оксани Білек.



Зокрема в документі вказується, що 22 січня на апаратній нараді голови ОДА Олександра Фищука посадовцем були надані відповідні доручення, які стосуються "необхідності активізації роботи із соцмережами".

Керівник прес-служби ОДА рекомендує посадовцям адміністрації "не менше двох разів на тиждень подавати актуальну інформацію про роботу підрозділу обласної виконавчої влади".

Крім того, у прес-службі чиновникам радять щоденно здійснювати поширення публікацій, розміщених на сторінці Чернівецької ОДА у Facebook.

"При поширенні інформації натискайте кнопку "Відмітитись" (Check-In) у "Чернівецька обласна державна адміністрація", – йдеться в документі.

Також посадовцям рекомендують брати участь у дискусії в коментарях на обласних новинних сайтах шляхом написання власного коментаря або поширення офіційної інформації прес-служби ОДА.

"При натисканні позначки "подобається" чи поширенні будь-якої інформації – завжди пам’ятайте, що ви є державним службовцем і з вами асоціюють державну владу, перетворення, які відбуваються в країні", – йдеться у документі.

Чому виникла необхідність у таких рекомендаціях та чи не порушують вони права держслужбовців у користуванні соцмережами?

Найімовірніше, цю рекомендацію видали після скандалу в ОДА, коли один із посадовців на власній сторінці у Facebook опублікував новорічний вірш із дискримінаційним змістом щодо євреїв. Тоді голова Чернівецької міської благодійної єврейської громади "Мір’ям" Ілля Хочь публічно вимагав реакції керівників ОДА.

"Це "поздоровлення" від державного службовця, працівника Чернівецької ОДА – пляма на всіх нас і на наш толерантний край. Після шаленого обурення пан С. Крупко видалив свій "помилковий" пост і вибачився. Його вибачення і пояснення прозвучали, м’яко кажучи, мало переконливими", – написав Ілля Хочь.

"Я такого не публікував"

Проте цей випадок – не єдиний, коли у Чернівцях посадовці, поширюючи на власних сторінках у соцмережі сумнівний контент, через власну низьку медіаграмотність, потрапляють у скандали.

Скажімо, директор департаменту агропромислового комплексу Чернівецької ОДА Олександр Варжевський на своїй сторінці в соцмережі в лютому цього року поширював публікації із сумнівних сайтів із заголовками "Яйца погубили режим Порошенко! В Киеве шухер, переполох", "Ты разворовал страну, мерзавец" - Кучма наехал на Порошенка", "Одна і та сама банда грабує країну багато років".

Проте пізніше ці матеріали зі сторінки посадовця зникли. Однак, у кореспондента "МБ" залишились скріншоти зі сторінки Варжевського.



Як чиновник пояснює поширені матеріали? Про це ми поцікавились у нього.

"Я не знаю, про що ви говорите, звідки ви взяли таку інформацію. Напевно, це сфабриковано або придумано. Я поняття не маю про такі публікації. Я не коментую такі публікації, і розумію чітко, що можна, а що не можна, що потрібно, а що не потрібно робити. Повірте, нині час комп’ютерний – можна що завгодно зробити, написати чи сфотографувати. Я таких публікацій не робив", - сказав він.

"Їх ефективність - невисока"

"Звісно, необхідно говорити про те, як держслужбовці мають поводитися у своїх аккаунтах, – каже політолог Ігор БАБ’ЮК. – Цей нещодавній конфлікт це прекрасно продемонстрував. Державні службовці повинні розуміти, що вони публічні особи, тож їхня поведінка, їхні коментарі та дописи у соцмережах мають бути відповідними".

"Якщо не будуть, грубо кажучи, постити котиків, лайкати скандали, сенсації, різні новини, в тому числі сумнівного характеру, то чим буде тоді займатися чиновник в соціальних мережах, якщо у нього не буде особистого соціального життя? Адже життєдіяльність облдержадміністрацій – така низька, а їх ефективність – така невисока, а діяльність – така незначна, що, в принципі, вся ця історія доводить необхідність давним-давно закривати всі ці облдержадміністрації", – сказав політолог Олександр СОЛОНТАЙ.

– Я вважаю, що сторінки держслужбовців у соцмережах є їх особистими сторінками, – каже І. Баб’юк. – А отже, рекомендувати їм щось поширювати або не поширювати – це трохи зайве. Адже є офіційні публічні сторінки у Facebook, є відділ, який займається інформаційною політикою того чи іншого органу влади, і він мав би займатися поширенням такої інформації. Держслужбовці з власної доброї волі, якщо вони вважають це за необхідне, розпоряджаються своїми сторінками на власний розсуд. Я собі не уявляю, щоби у США чи Європі держслужбовцеві рекомендували поширювати якусь інформацію через їхні приватні сторінки у соцмережах".

Думки

Руслан СЕНЧУК, голова Вижницької райдержадміністрації:



"Я бачив цю рекомендацію. Не знаю, наскільки необхідним було видавати такий "циркуляр". Проте, справді, держслужбовцям потрібно пам’ятати завжди про те, що подобається тобі якесь рішення чи не подобається, але ти повинен відстоювати насамперед позицію держави. Коли я вдома на кухні, то, звісно, якусь свою думку щодо подій і явищ маю. Приходжу, знімаю костюм і говорю дружині чи доньці про свою позицію. А коли чиновник, який отримує зарплату з держбюджету і давав присягу, починає поширювати якісь дурниці, то, відверто кажучи, того не розумію. Якщо хтось вважає, що він може зробити краще, аніж представники влади нагорі, то є ж купа вакансій – у міністерствах, адміністраціях тощо. Подавай свою кандидатуру і працюй! Як кожна людина дотримується якоїсь особистої гігієни, так само він має дотримуватись гігієни і в спілкуванні та поведінці у Facebook".

Надія БАБИНСЬКА, медіа-експертка:



"Такі інструкції можуть стосуватись держслужбовців у рамках виконання їхніх службових повноважень. Особисті сторінки в соціальних мережах – це особисте життя і простір людини, і вона самостійно робить вибір, що там писати чи коментувати. Звичайно, увага до держслужбовців з боку суспільства більш прискіплива, тому часто ухвалюють кодекси, правила поведінки держслужбовців. Такі кодекси і правила часто є і в приватному секторі. Зокрема в медіа.

Якщо держслужбовці вважають такі правила неприйнятними і такими, які є втручанням в особисте життя, то в них є професійна спілка, яка представляє їхні інтереси. І вони можуть порушити ці питання там, напрацювати власні механізми і правила. Бо, бажано, щоб процес напрацювання таких правил, кодексів був спільним, а не нав’язаним керівництвом".

Микола Кобилюк

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram