У Чернівцях представили соціологічне опитування, проведене у вересня-жовтні цього року фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та фірмою "Юкрейніан соціололджі сервіс". Найбільш корумпованою сферою українці вважають медицину, але половина людей готові хабарництво виправдати.
– Ми досліджували, як українці сприймають корупцію, – розповів аналітик фонду "Демократичні ініціативи" Андрій СУХАРИНА. – Українці вважають корупцію однією з найбільших проблем. Однак не факт, що масштаби цього явища насправді є такими. Тобто насправді його дещо перебільшують. Так, наприклад, з прокуратурою, судами більшість громадян рідко контактують. Але переконані, що ці установи корумповані. Очевидно, що така думка формується з медіа, але такі висновки небезпідставні.
Майже всі опитані визнають значні масштаби корупції та її поширення в усіх сферах життя. Найбільш корумпованими установами люди визнають суд (52% опитаних), Верховну Раду (51%), прокуратуру (45%), уряд (43%), митницю (39%), медичні заклади (39%).
Щоправда, що стосується тих випадків, коли опитаним людям доводилося особисто давати хабарі, то 46% робили це у медичних установах. 22% – у вищих навчальних закладах, 14% – в місцевих органах влади. Тобто лідером побутової корупції є медицина. Найменше побутова корупція поширена у церкві, громадських організаціях та медіа.
Погано, але можна виправдати
А ось ставлення до хабарів у людей неоднозначне. Лише 49% опитаних вважають їх неприпустимим явищем. Тоді як 35% назвали хабар негативним явищем, яке в деяких випадках може бути виправданим, а 9% відповіли, що хабар – це "нормальний спосіб швидкого і ефективного вирішання проблем".
– Є проблема сприйняття корупції, – каже А.Сухарина. – Високим є відсоток тих, хто готовий виправдати корупцію. Тобто чимало людей вважають "не підмастиш – не поїдеш".
Щодо подолання корупції, то 39% опитаних налаштовані песимістично і не бачать перспектив у цьому питанні, 30% вважають, що її реально подолати, ще 31% не зміг дати певної відповіді.
Загалом українці визнають корупцію значною проблемою, але вважають, що з одного боку – це лихо, а з іншого – вона стала частиною життя і багато людей у такий спосіб схильні вирішувати свої проблеми.
Про методи боротьби з корупцією теж немає однозначної думки. Одні кажуть – карати, інші – роз’яснювати.
Дискусійним є й питання, чи поменшало корупції за останні роки після Революції гідності. Більшість опитаних вважає, що корупція значно (25%) або дещо (19%) зросла або залишилася на тому ж рівні (38%).
Андрій Сухарина вважає, що це не так.
– Іноді складається враження, що її стало більше, – каже аналітик. – Але моя думка, що ні. Про цю проблему стали більше говорити, їй більше приділяють уваги, трапляються гучні затримання. Та є вже перші позитивні результати роботи антикорупційних органів.
Нема протидії
– Таким ставленням до корупції є незначний результат протидії їй, – вважає голова Центру громадської активності "Синергія" Ігор КУХАРЧУК. – Найбільше поширена корупція там, де є бюджет – сільський, міський, обласний, державний. Доки судова влада буде такою, як зараз, не буде реальних вироків корупціонерам, результату не буде. Корупції треба протидіяти не лише законом, а й громадським впливом. Треба піднімати свідомість і відповідальність кожного громадянина, мають працювати місцеві громадські програми протидії корупції, в яких має брати участь якомога більша кількість людей.
– По-перше, дуже мало успішних справ, доведених до суду і до справжнього покарання корупціонерів, – переконана Надія ВІРНА, громадська активістка. – Що ми маємо? Засудженого працівника сільради, в той час, коли нардепи, високопосадовці після гучних корупційних скандалів гуляють ефірами. По-друге, зневіра підкріплюється складними економічними реаліями. Коли бідність штовхає до корупції і її підкріплює. По-третє, це корупційна культура, яка вкоренилась у багатьох. Так було завжди. "Чому це я маю щось змінювати", – думає більшість. А ще наші громадяни не хочуть витрачати час на боротьбу з корупцією (а деколи від рішення давати чи не давати хабар залежить життя), або ж їх влаштовує така ситуація, де можна "по-старому" вирішувати питання. І мислять: а навіщо мені стояти в черзі, якщо я за шоколадку чи за 100-1000-100000 гривень швиденько всі справи "порішаю". Так і тримається побутова та системна корупція.
